Стрижавка (смт)

Стри́жавка — селище міського типу в Україні, у Вінницькому районі Вінницької області. Населення — 9 232 (станом на 1 січня 2020 року). До селища можна дістатися автошляхом М21, який частково збігається із єврошляхом E583.

смт Стрижавка
Герб Стрижавки Прапор Стрижавки
Країна  Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Вінницький район
Рада Стрижавська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Стрижавка 
Основні дані
Засноване 1552
Перша згадка 1552 (470 років)[1]
Статус із 29.04.1984 року
Площа 7.1 км²
Населення ▲ 9 232 (01.01.2020)[2]
Густота 1279.86 осіб/км²
Поштовий індекс 23210—212
Телефонний код +380 432
Географічні координати 49°18′44″ пн. ш. 28°28′51″ сх. д.
Висота над рівнем моря 234 м
Водойма р. Південний Буг
Відстань
Найближча залізнична станція: Вінниця
До станції: 9,1 км
До райцентру:
 - фізична: 8,6 км
 - автошляхами: 9,1 км
До обл. центру:
 - фізична: 8,6 км[3]
 - автошляхами: 9,1 км
Селищна влада
Адреса 23210, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Стрижавка, вул. 40 річчя Перемоги, 7
Голова селищної ради Демченко Михайло Іванович
Вебсторінка Офіційний сайт Стрижавської територіальної громади
Карта
Стрижавка
Стрижавка

Стрижавка у Вікісховищі

У селищі розташована Стрижавська виправна колонія (№81).

Географія

Селище розташоване на мальовничому Подільському плато, на північний схід Вінницької області.

Через Стрижавку протікає річка Південний Буг, розділяючи її навпіл. Селище складається з п'яти частин — центру і прилеглих до нього Садибів, Грабів, Слободи Стрижавської, сіл Славного та Коло-Михайлівки.

Стрижавка знаходиться неподалік Вінниці, тому має приміське розташування і зазнає великого впливу в розвитку бізнесового середовища. Селище лежить на трасі Вінниця-Київ, яка згодом має стати міжнародним транс-європейським коридором № 5.

Назва

Назви Стрижавки
  • вперше називалась Нижній Божській і так до 1224 року, згідно з тверджень М. Молчановського. Того ж року половці здійснили свій останній похід у Східне Поділля. Вони знищили і спалили дотла майже всі городища Поділля, в тому числі і поселення Нижній Божській;
  • на його руїнах розпочалась відбудова нового поселення: з кінця першої половини XIV ст. це було Надбіжжя. Річку Буг слов'яни називали Богом, звідсіля й така назва: Надбожжя (Надбіжжя);
  • з другої половини XV ст. — Стризовка;
  • пізніше Стрижевка — від фортеці Дмитрія Стрижевського;
  • на початку XVIІ ст (1604 р.) з'явилася географічна власна назва — Стрижавка.

Версії появи назви «Стрижавка»
  1. Колись у давнину оселився на березі річки Бог чоловік на ім'я Стриж, і від його імені пішла назва Стрижавка.
  2. Колись начебто жила тут жорстока поміщиця, яка за найменшу провину стригла наголо чоловіків і жінок, ото й село її почали називати Стрижане.
  3. Жив колись воєвода Дмитрій Стрижевський. Мав він 18 дітей — 12 синів і 6 дочок. Коли орди хана підійшли до села, воєвода разом із синами та прислугою засів у фортеці. Ворог послав парламентерів з пропозицією до обложених здатися в полон. Але мужні оборонці вирішили прийняти бій. Ворог штурмом узяв фортецю. На очах Стрижевського катували всіх дітей, а його самого повісили на жовтій плакучій вербі. З того часу на честь героїв Стрижевських село почало називатись Стрижевкою.
  4. 1364 року розпочалось будівництво надбожської фортеці. Воно тривало близько чотирьох років. Після закінчення будівництва першим слов'янським воєводою-комендантом, або в ті часи старостою фортеці, став український поміщик Дмитрій Стрижевський.

Історія

Історія Стрижавки сягає у глибоку і сиву давнину. Виникла вона на правому березі Південного Бугу.

За легендою і переказами та археологічними розкопками поселення Стрижавка спочатку називалось Нижній Божській і було засноване в 1202 році. З середини XIII ст. згадане поселення міняє назву, очевидно, від річки Південний Буг на Надбіжжя.

Історики приписують виникнення Надбіжжя до 1202 року, а саме, 6-7 липня, або свята Івана Купала, 7 липня вважають датою народження свого селища. Є й інші міркування: день народження Стрижавки відзначати 28 серпня, в престольне свято, саме цього дня тут було відкрито православну церкву.

В працях дослідників-істориків В. Молчановськогота В. Д. Отамановського, вони дійшли до висновку, що Стрижавка, як і Вінниця, була заснована в середині XIV ст. Це є підставою твердити, що Стрижавка була заснована в 1352 р.

2-4 жовтня 1604 року в містечку зупинялося українсько-польське військо яке 20 червня 1605 року захопило Москву.[4]

З 1667 по 1917 pp. у Стрижавці проживала династія Грохольських від Міхала та його дружини Анни Радзимінської до Тадеуша Грохольського, який емігрував до Польщі наприкінці жовтня 1917 року. Власниками маєтку в містечку також були магнати та шляхтичі Потоцькі, Моравські.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 250 жителів селища[5].

21 грудня 2018 року громада УПЦ МП Покровської церкви перейшла до Помісної Церкви України[6].

Пам'ятки

Вервольф
Сучасний стан Ставки — руїни з брил бетону. 2006 рік

У безпосередній близькості від селища розташовані руїни ставки Гітлера — Вервольф. Неподалік селища в лісі під час Другої світової війни Гітлер облаштував свою ставку «Вервольф» («перевертень», «вовкулака»), яка призначалася для керування військовими діями на Східному фронті, а також подальшими бойовими діями у напрямку Ірану та Індії.

«Вервольф» фактично був зменшеною копією головної ставки Гітлера «Вольфшанце» в Східній Прусії. Зовнішньо ставка мала досить непоказний вигляд. Наземну частину становила 81 будівля. Майже всі вони були побудовані з дерева з дерев'яними дахами.

Будівництво тривало з осені 1941 р. до кінця 1943 р. (перша черга була здана в експлуатацію у квітні 1942 р.). На об'єкті працювало понад 14 тисяч військовополонених (крім радянських полонених тут були поляки, чехи та норвежці). Також залучалися мешканці навколишніх сіл. Майже всіх їх нацисти знищили, щоб запобігти витоку інформації.

Але все ж таки влітку 1942 р. вінницький підпільний центр під керівництвом Ю. П. Левченка отримав інформацію про те, що з 1941 р. німецька будівельна фірма «Тодт» веде підземні роботи у лісі коло Стрижавки: вирили котловани, будують конструкції із залізобетону, потім все засипають піском, прикривають ґрунтом і маскують спеціально пересадженими деревами. Навколо розміщені пости ППО. Крім того, надійшли відомості про висилку німцями значної частини місцевого населення в інші села. Таким чином, вже у 1942 р. радянське командування знало про існування ставки під Вінницею.

Всього Гітлер відвідав ставку щонайменше 3 рази. Найбільш тривалий час він тут перебував із 16 липня по 31 жовтня 1942 р. Пізніше «Вервольф» як ставку використовував командувач групи військ «Південь» фельдмаршал Еріх фон Манштайн. У грудні 1943 р. було прийнято рішення про знищення об'єкта. В березні 1944 р, напередодні німецького відступу, ставку висадили у повітря.

Ставка «Вервольф» і досі залишається малодослідженим об'єктом. А в селищі Стрижавка після війни було відкрито Меморіал пам'яті жертвам фашизму.

Пам'ятки природи

Природоохоронна площа становить 1073 га. У тому числі під лісом — 446 га, водних угідь — 40 га. У заказнику водяться — козуля звичайна, кабан дикий, куниця лісова, лисиця звичайна, бобри річкові, видри, черепахи болотяні, колонія сірої чаплі .

  • Ботанічний заказник місцевого значення «П'ятничанський»

Природоохоронна площа ботанічного заказника становить 6,6 га. Ділянка дуба та липи віком понад 220 років, окремі екземпляри дуба сягають до 35 метрів в висоту.

Розташована у смт Стрижавка, заплаві лівого берега річки Південний Буг. Природоохоронна площа становить 4,3 га. Рідкісний в області вид орхідей — пальчатокорінник м'ясочервоний.

Природоохоронна площа ботанічної пам'ятки становить 0,1га. Лісонасадження бука європейського та дуба черешчатого.

  • Заповідне урочище «П'ятничанське»

Природоохоронна площа заповідного урочища становить 6,6 га.

  • Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Бук європейський»

Природоохоронна площа ботанічної пам'ятки становить 0,3 га. Лісонасадження бука європейського та дуба черешчатого, граба звичайного, явора та клена.

  • Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Кабачок

Природоохоронна площа пам'ятки становить 4,0 га. Лісонасадження дубів по 190 років, ялина європейська та явір.

  • Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Круглиця»

Природоохоронна площа пам'ятки становить 2,2 га. Ділянка цінного дубово– липового насадження віком понад 220 років.

Природоохоронна площа ботанічної пам'ятки становить 1,5 га. Лісові екзотичні породи : — псевдотсуга — сосна австрійська або чорна — оксамит амурський — бук лісовий — горіх чорний.

  • Підземні озера Стрижавки

За підрахунками науковців, під Стрижавкою і Вінницею та навколишніми населеними пунктами знаходиться більше п'ятдесяти озер різного розміру і глибини, вони залягають на глибині від 100—200 і до 500—600 м, а в деяких місцях до 1 км. В цих озерах цілюща прісна вода.

Символіка

Стрижавка використовувала як неофіційний символ селища: срібний хрест — символ християнства; синій щит символізує захист, фортецю; серпанковий молодий місяць нагадує першу літеру «С» у слові Стрижавка; сонце з кругом малиновим, як козацький стяг, та 12 золотистими променями, що символізують 12 апостолів.

Символіка селища і громади затверджена 19 липня 2021 року рішенням №3 18 сесії селищної ради. Автор проєктів — А. Гречило.

Герб Стрижавки і Стрижавської територіальної громади: у червоному полі золота зубчаста стіна з рустованою брамою, в якій зачинені срібні ворота, над стіною праворуч — срібна стріла вістрям вгору з горизонтальною перемичкою та роздвоєною основою, ліворуч — срібний лапчастий хрест із накладеним щитком, у синьому полі якого срібний півмісяць, ріжками ліворуч.

Прапор Стрижавки та Стрижавської  ТГ: це квадратне полотнище,  розділене горизонтально посередині зубчастим діленням на верхню червону та нижню жовту смуги, на червоній смузі — біла стріла вістрям вгору з горизонтальною перемичкою та роздвоєною основою, біля неї — білий лапчастий хрест із накладеним щитком, у синьому полі якого білий півмісяць, повернутий ріжками до вільного краю.

Сьогодення

У Стрижавці дві загальноосвітні школи, два дитячих садочки, дві бібліотеки, музична та спортивна школи, лікарня, будинок відпочинку «Кемпінг». Економічну стабільність створюють потужні, екологічно чисті підприємства — гранітний кар'єр, асфальтні заводи, фірма «Віалан», яка спеціалізується на випуску мінеральної води та газованих прохолодних напоїв, автобаза «Турист», агрофірма «Батьківщина», мале приватне підприємство виробнича фірма «Панда», спільне українсько-австрійське підприємство «Поділля-ОБСТ».

Розвинена і функціонує велика мережа торговельних закладів та побутового обслуговування. Окрасою селища незабаром стане торговельний комплекс «Київська Русь», молодіжний центр, банно-пральний комбінат.

У Стрижавці є дві православні церкви, третя — Успіння Пресвятої Богородиці, яка слугувала в давні часи і як фортеця, сьогодні піднімається з руїн. З 1669 року і до цього часу зберігся католицький костел.

Відомі особистості

У Стрижавці народилися:

Проживає Крівіцин Руслан Михайлович — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки
  1. За архівними даними та легендами, Стрижавка була заснована 6—7 липня 1201 року від Різдва Христового на Бевзу Ростислава
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  3. http://maps.vlasenko.net(рос.)
  4. Похід на Москву / П. Блавацький. – Київ: Видавець Корбуш, 2020. – 208 с. ISBN 978-966-2955-49-1
  5. Стрижавка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  6. Вісім парафій приєднались до помісної церкви. Як переходять храми та громади?

Література
  • Є.І. Ліскун, А.Р. Локаєнко. Стри́жавка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.178-186

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.