Сальник (село)

Географія

У селі бере початок річка Золота, права притока Жерді. В околицях села на території Калинівського лісництва знаходиться Калинівський лісовий заказник.

Історія

Одна з перших історичних згадок про Сальник належить до 1616 р. (в документах[джерело?] за цей рік Сальник згадується як слобода).

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Калинівської волості Вінницького повіту Подільської губернії мешкало 644 особи, налічувалось 103 дворових господарства, існували православна церква та постоялий будинок[1].

1892 у селі існувало 118 дворове господарство, проживало 950 мешканців[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1054 осіб (522 чоловічої статі та 532 — жіночої), з яких 1000 — православної віри[3].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 223 жителі села[4].

23 грудня 2018 року парафіяни сальницької парафії УПЦ МП проголосували за вхід своєї громади у Православну Церкву України[5].

Транспорт

Основним транспортом села є залізниця. Щоденно 7 приміських поїздів Жмеринка-Вінниця-Козятин і Козятин-Вінниця-Жмеринка зупиняються неподалік села на зупинці Сальницький. Ними часто користуються вінницькі і калинівські дачники, а також мешканці села, їдучи на ринок чи роботу до обласного чи районного центрів.

Дачний масив

На території Сальника і сусідніх сіл розташовані сотні дачних ділянок мешканців Вінниці, Стрижавки, Калинівки.

Примітки
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — С. 506.(рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-169)
  4. Сальник. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  5. На Вінниччині ще шість парафій приєдналися до Православної Церкви України

Література
  • Са́льник // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.296

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.