Позняк Зенон Станіславович

Зено́н Станісла́вович Позня́к (біл. Зянон Станіслававіч Пазьняк, Zianon Stanisłavavič Pazniak, народився 24 квітня 1944) білоруський політик і громадський діяч, один із засновників Білоруського Народного Фронту «Відродження», голова Консервативно-Християнської Партії — БНФ. Онук відомого білоруського діяча у міжвоєнній Польщі Яна Олександровича Позняка.

Позняк Зенон Станіславович
біл. Зянон Станіслававіч Пазьняк
Народився 24 квітня 1944(1944-04-24) (77 років)
Суботники, Ів'євський район, Барановицька область, Білоруська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Білорусь
Діяльність письменник, поет, політик
Alma mater Білоруська державна академія мистецтв
Науковий ступінь кандидат мистецтвознавстваd
Знання мов білоруська
Заклад Інститут мистецтвознавства, етнографії і фольклору імені Кіндрата Кропиви НАН Білорусіd
Посада член Ради Республіки Національних зборів Білорусіd і member of the 12th convocation of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSRd
Партія Білоруський народний фронт «Відродження» і Консервативно-Християнська Партія - БНФ
Конфесія католицька церква
Батько Stanislau Pazniakd
Автограф
Нагороди
Зенон Позняк. 26.06.2008

Біографія

Зенон Позняк народився в містечку Суботники Ів'євського району Гродненської області.

Закінчив Білоруський державний театрально-художній інститут. Працював завідувачем сільського клубу, працівником сцени, фотографом, маляром-оформлювачем, науковим працівником Інституту історії.

У 1990—1995 — депутат Верховної Ради Білорусі. Брав участь у президентських виборах 1994 року, отримав 12,8 % голосів (3 місце). 1996 року емігрував до США.

Творчість і публіцистика

Зенон Позняк є автором майже сотні наукових, політичних і культурологічних статей, також він видав близько десяти книжок і брошур. Позняк дотримується погляду, що Велике князівство Литовське було білоруською державою. Вважає більшу частину Чернігівської області етнічною територією білорусів.[1]

Книги

Примітки

  1. Пазьняк З. Фізічнае зьнішчэньне беларускай нацыі[недоступне посилання з липня 2019]«…у сярэдзіне XVII стагоддзя у Вялікім Княстве знаходзіліся ўсе беларускія этнічныя землі: і Смаленшчына, і Дзьвіншчына, і Севершчына, і Віленшчына, і Падляшша. Тэрыторыя Беларускай Народнай Рэспублікі ў 1918 г. разам з гэтымі землямі дасягала блізу 400 тысячаў квадратных кілёмэтраў. Гэта значна больш, чым плошча такіх цяперашніх краінаў, як Італія, Польшча, Вялікабрытанія…»

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.