Поливанівка
Полива́нівка — село в Україні, у Магдалинівському районі Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 1 338 осіб. Орган місцевого самоврядування - Поливанівська сільська рада.
| село Поливанівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Дніпропетровська область |
| Район/міськрада | Магдалинівський район |
| Рада | Поливанівська сільська рада |
| Облікова картка | Поливанівка |
| Основні дані | |
| Населення | 1 338 |
| Поштовий індекс | 51150 |
| Телефонний код | +380 5691 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°51′12″ пн. ш. 35°00′08″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
97 м |
| Водойми | Кільчень |
| Відстань до обласного центру |
49 км |
| Відстань до районного центру |
13 км |
| Найближча залізнична станція | Губиниха |
| Відстань до залізничної станції |
24 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Поливанівка, вул. Центральна, 20 |
| Сільський голова | Бровко Тетяна Володимирівна |
| Карта | |
  Поливанівка | |
 Поливанівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія
Село Поливанівка знаходиться у степовій зоні Придніпровської низовини на півночі Дніпропетровської області на березі річки Кільчень (в основному на правому березі). Вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Почино-Софіївка, нижче за течією на відстані 1,5 км розташовані села Новоіванівка та Іванівка. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0410.
Поливанівка розташована на відстані 40 кілометрів від обласного центру.
Історія
- На території села Поливанівка виявлені поховання епохи міді-бронзи (III-I тисячоліття до н. е.) та кочівників XI-XII ст.
- Поливанівка заснована у другій половині 18 століття.
Поливанівка заснована в 1860р., як власницьке село поміщиці Ганни Шевич. Мало назви у різні часи: Поліксено-Георгієва, Поліксено-Григорівка, Олександрівка - за іменами власників. Коли власником села став губернський чиновник М. І. Поливанов, село переіменували на Поливанівку. Першими поселенцями були кріпаки, котрі жили в бідних хижах та землянках, а на протилежному березі р. Кільчень, теперішня Іванівка, були житла панських наглядачів та осавулів.
За місцевою легендою говорять, що пан Поливанов програв свій маєток панові Махнові, але назва села залишилась за старим власником. Деякі джерела свідчать, що с. Поливанівка було економією Махна. Відміна кріпосного права 1861 р. сприяла розширенню села. Згодом Столипінська аграрна реформа посилила розшарування на селі, та появу заможніших селянських господарств.
- В часи радянської влади тут була розміщена центральна садиба колгоспу «Комуніст».
Сьогодення
У селі є школа, дитячий садок, ФАП, будинок культури, бібліотека, Свято-Миколаївський храм. Працюють декілька дрібних сільськогосподарських підприємств.
Державне підприємство «Поливанівка»
З 1981 року є дослідним господарством Інституту тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук. Провідні галузі – рослинництво і тваринництво.
Територіально господарство знаходиться у Магдалинівському районі Дніпропетровської області, де розташоване у с. Кільчень (І відділення) і с. Дубравка (ІІ відділення).
Загальна площа земельних угідь господарства становить 3592 га, у тому числі 3338 га сільськогосподарських угідь, що є достатнім для забезпечення галузі тваринництва повноцінними кормами, тому годівля худоби базується на власному кормовиробництві.
Тваринництво представлене племзаводами м’ясної худоби – української м’ясної і сірої української порід, племрепродуктором худоби світлої аквітанської породи та племрепродуктором по розведенню свиней великої білої породи.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 398
- Державне підприємство «Поливанівка»
Література
- Полива́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.398