Половецьке (Бердичівський район)

Полове́цьке село в Україні, у Бердичівському районі Житомирської області. Населення становить 809 осіб.

село Половецьке
Країна  Україна
Область  Житомирська область
Район/міськрада  Бердичівський район
Громада Гришковецька селищна громада
Основні дані
Засноване 1600
Населення 809
Площа 2,562 км²
Густота населення 315,77 осіб/км²
Поштовий індекс 13336
Телефонний код +380 4143
Географічні дані
Географічні координати 49°57′31″ пн. ш. 28°40′08″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
241 м
Місцева влада
Адреса ради 13336, с. Половецьке, вул. Центральна, 78а
Карта
Половецьке
Мапа

 Половецьке у Вікісховищі

Географія

Селом протікає річка Половецьк, ліва притока Жабокрика.

Етимологія

Історія

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 438 осіб, 64 дворових господарства, існували православна церква, школа, постоялий будинок, завод для виділення синьки[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 802 осіб (415 чоловічої статі та 387 — жіночої), з яких 710 — православної віри[3].

Відомі особи

У селі Половецьке народився (1953 рік, 4 квітня) відомий український поет, голова Житомирської обласної організації Національної спілки письменників України, Почесний громадянин Бердичівського району, "честь і слава Житомирщини", заслужений діяч мистецтв України Михайло ПАСІЧНИК. Уродженцем села є вчений-хімік Аахенського технологічного університету Віктор Вітусевич.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 838 осіб, з яких 357 чоловіків та 481 жінка.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 802 особи.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

МоваВідсоток
українська 98,89 %
російська 1,11 %

Примітки

  1. Пріцак О. Половці // Український історик. 1973, №1-2. С. 117-118.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-27)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.