Полоничі

Поло́ничі село в Україні, у Золочівському районі Львівської області (до 2020 Буський район).

село Полоничі
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Золочівський район
Громада Красненська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46040090130017629
Основні дані
Населення 601
Площа 3,526 км²
Густота населення 170,45 осіб/км²
Поштовий індекс 80553[1]
Телефонний код +380 3264
Географічні дані
Географічні координати 49°52′10″ пн. ш. 24°22′20″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
220 м
Водойми р.Полтва (притока Західного Бугу)
Місцева влада
Адреса ради 80553, Львівська обл., Буський р-н, с. Задві'ря
Карта
Полоничі
Полоничі
Мапа

 Полоничі у Вікісховищі

Населення - 601 особа, Площа — 357,6 га.

У центрі села, неподалік новозбудованого мурованого храму стоїть дерев'яна церква св. арх. Михаїла (1895). Через Полоничі проходить залізниця Львів — Броди та Львів — Тернопіль.

Географія

Село Полоничі знаходиться в південно-західній частині Буського району на віддалі 27 км від обласного центру м. Львова, на 34 км від районного центру. Розташоване на пагорбах серед заболочених колись рівнин. Зараз вони порізані каналами, які відводять зайві води до річки Полтви.

З південної та західної сторони на віддалі кількох кілометрів від села оточує смуга лісів. Вздовж південних меж села протікає річка Полтва.

Село Полоничі розташоване в лісостеповій зоні. Клімат помірний, пануючі вітри — північно-західні.

Історія

Церква св. Арх. Михаїла

Полоничі — давнє українське поселення, початки якого сягають десь приблизно XIV—XV ст. перші його поселенці — втікачі із татаро-монгольського полону. Звідси і назва села «Полоничі».

У податковому реєстрі 1515 року село згадується як спалене[2].

У 1825 році селяни споруджують в селі церкву, першим парохом якої став о. Микола Бабухівський.

Після 1848 року та скасування кріпосного права в селі Полоничі масово поселяються колоністи — поляки. В 1893 році в село насунулась важка епідемія тифу, яка забрала багато людських життів. А в травні 1895 року село згоріло. Опісля цього селяни спорудили нову церкву, а Яким Білий віддав свій власний будинок під школу — першим вчителем став дяк Пилип Крет.

У 1934—1940 рр. парохом місцевої церкви був о. Роман-Мар'ян Берест.

У 1946 році в селі загинув Володимир Макаровський «Чайка», командант боївки Служби безпеки Глинянського районного проводу ОУН.[3]

18 листопада 2018 року Преосвященний Михаїл Колтун, правлячий архієрей Сокальсько-Жовківської єпархії, здійснив Чин освячення новозбудованого храму святого Архистратига Михаїла.

Відомі люди

Примітки

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.