Буський район

Бу́ський райо́н колишній район України на північному сході Львівської області. Районний та адміністративний центр місто районного значення Буськ (старовинна назва Бужськ). Знаходиться за 51 км від м. Львова, уздовж сучасної автостради E40 (Київ-Чоп). Населення становить 46 244 особи (на 1 січня 2019). Площа району 856 км². 83 населених пункти (1 місто, 2 селища, 80 сіл) входять до складу міської (Буської), двох селищних (Красненської, Олеської) та 24 сільських рад.

Буський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область:  Львівська область
Код КОАТУУ: 4620600000
Утворений: 8 вересня 1966
Населення: 46 244 (на 1.01.2019)
Площа: 856 км²
Густота: 54.0 осіб/км²
Тел. код: +380-3264
Поштові індекси: 80500—80565
Населені пункти та ради
Районний центр: Буськ
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 24
Міста: 1
Смт: 2
Села: 80
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Глова Богдан Володимирович
Голова РДА: Коваль Олег Васильович[1]
Вебсторінка: Буська РДА
Буська райрада
Адреса: 80500, Львівська обл., Буський р-н, м. Буськ, вул. Львівська, 2
Мапа

Буський район у Вікісховищі

Географія

Радехівський район
Кам'янка-Бузький район Бродівський район
Пустомитівський район Золочівський район

Історія

17 січня 1940 року утворено Буський район.

У 1959 році до Буського району включені частини території ліквідованих Красненського району і Новомилятинського районів[2].

У 1962 році до складу району увійшов Олеський район. Так, у 1963 р. район був ліквідований. У кінці 1966 р. Буський район почав заново функціонувати.

Історія Буська

Про Буськ як першу письмову згадку йдеться у літописній оповіді «Повість временних літ» (1097 р.). Місто згадується як таке, що вже існувало. Від цього часу і до кінця ХІІ ст. місто перебувало в руках різних господарів. У ХІІІ ст. добре укріплене місто-фортеця Буськ відіграло роль форпосту на рубежах Волинського, а згодом і Галицько-Волинського князівства.

У другій половині XIV ст. місто, як і вся Галицька земля, опинилося під владою Польщі. На початку XV ст. воно стало важливим торговельним і ремісничим центром. Уже в 1411 р. Буськ одним із перших у Галичині отримав Магдебурзьке право. Невід'ємним атрибутом міського самоуправління став герб міста, на якому зображено бузька (лелеку). Цей птах був найпопулярніший, і тому почав символізувати цей край.

Будучи розміщеним неподалік Чорного шляху, яким татари здійснювали грабіжницькі напади на Україну, Буськ почав зростати як оборонний центр уже з другої половини XV ст.

Вигідне розташування значною мірою сприяло швидкому його відродженню. У 1539—1641 рр. з'явилась перша папірня, на папері якої надруковано «Острозьку Біблію» (1581 р.) Івана Федоровича (Федорова). У 1746 р. вже діяв цех різників, засновано було цех ткачів. У наступному столітті — цехи кушпірський, кравецький, пивоварний. Культурно-національному відродженню сприяло Буське Миколаївське братство, яке виступало проти обмежень польських феодалів. У 1772 р., після першого поділу Польщі, Буськ опинився під владою Австрії, під якою перебував аж до розпаду Австро-Угорської Імперії в 1918 р.

З 1919 по 1939 Буськ, як і вся Західна Україна, перебував під владою Польщі. У вересні 1939 р. місто стало радянським, органи влади націоналізували підприємства, конфіскували поміщицькі землі. 1 липня 1941 р. місто захопили німецькі війська, які завдали Буську великих збитків. 18 липня 1944 р. радянські війська знову увійшли в Буськ. Почалась відбудова зруйнованого міста. Водночас репресії і арешти тих, хто підтримував визвольну боротьбу УПА.

У повоєнні роки адміністративний статус Буська сприяв (хоч і незначному) його розвитку.

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіальний устрій Буського району Львівської області на 1 міську раду, 2 селищні ради та 24 сільські ради, які об'єднують 93 населені пункти і підпорядковані Буській районній раді. Адміністративний центр — місто Буськ[3].

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 23 681 5061 3638 7348 4692 2795 147
Жінки 27 188 4876 3590 6872 5724 5619 507

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 50427 99,13 %
росіяни 280 0,55 %
поляки 75 0,15 %
білоруси 22 0,04 %
інші 67 0,13 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 50546 99,36 %
російська 239 0,47 %
польська 22 0,04 %
білоруська 13 0,03 %
угорська 10 0,02 %
інші 41 0,08 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Буського району було створено 62 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 80,67 % (проголосували 29 706 із 36 826 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 65,55 % (19 473 виборців); Юлія Тимошенко — 16,74 % (4 974 виборців), Олег Ляшко — 7,27 % (2 161 виборців), Анатолій Гриценко — 4,55 % (1 351 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,63 %.[6]

31 березня 2019 року відбулися Президентські вибори України. Явка на виборах складала — 73,03 % (проголосували 23 608 із 32 326 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 29,64 % (6 933 виборців); Юлія Тимошенко — 20,48 % (4 791 виборців), Анатолій Гриценко — 19,43 % (4 544 виборців), Володимир Зеленський — 11,66 % (2 726 виборців), Олег Ляшко — 6,43 % (1 503 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів.[7]

Див. також

Галерея

Примітки

  1. Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 545/2019-рп «Про призначення О.Коваля головою Буської районної державної адміністрації Львівської області»
  2. s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію деяких районів Львівської області»
  3. Адміністративно-територіальний устрій Буського району на сайті Верховної Ради України
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.
  5. Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Львівська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 5 червня 2017.
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2016.
  7. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС «Вибори Президента України 2019». www.cvk.gov.ua. Процитовано 2 квітня 2019.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.