Полтавський повіт
Полтавський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, Української держави, УНР і УСРР у 1776—1923 роках. Центр — місто Полтава.
Полтавський повіт | ||||
| ||||
Губернія | Полтавська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Полтава | |||
Створений | 1776 | |||
Попередники | Полтавський полк | |||
Наступники | Полтавська округа |
Полтавський повіт був
- утворений 1776 року у складі Новоросійської губернії, де до повіту увійшли три Полтавських, Будиська і Решетилівська сотні Полтавського полку;
- 1783 року поділений на Полтавський і Великобудиський повіти,
- у 1784—1796 роках у складі Катеринославського намісництва,
- у 1796—1802 у складі Малоросійської губернії,
- у 1802—1923 роках у складі Полтавської губернії до утворення округ.
Поділ повіту
Перші волості виникли 1797 року — Диканська, Мачуська, Петрівська Полтавська, Старосанжарська, Строжівська, Супрунівська та інші.
На 1863 рік повіт поділявся на такі волості: Байрацька, Братешківська, Васильцівська, Диканська, Кокозівська, Мачухівська, Микільська, Полтавська, Решетилівська, Старосанжарська, Сторожівська, Супрунівська. Наприкінці 1860-х років виникли нові волсоті: Баляснівська, Василівська, Демидівська, Лизаветинська, Площанська, Свинківська, Тахтаулівська, Чутівська, Щербанівська. Натомість зникли Кокозівська, Строжівська волості.
1883 року повіт поділявся на 21 волость: Байрацька, Баляснівська, Братешківська, Василівська, Васильцівська, Демидівська, Диканська, Кам'янська, Лизаветинська, Мачухівська, Микільська, Первозванська, Піщанська, Площанська, Полтавська, Решетилівська, Старосанжарська, Супрунівська, Тахтаулівська, Чутівська, Щербанівська. 1884 року створено Руніщинську волость, а 1886 року ліквідовано Кам'янську та Щербанівську волості.
На 1917 рік повіт складався із 20 волостей. На 1920 рік кількість волостей та ж, але Лизаветинська волость стала Абазівською.