Полярні тільця

Полярні тільця або ж полоцити — клітини, які утворюються під час дозрівання яйцеклітини внаслідок двох послідовних мейотичних поділів. Полярні тільця в результаті нерівномірного поділу містять хромосоми і незначну кількість цитоплазми, є неповноцінними клітинами і, як правило, швидко деградують.

Формування полярного тільця від ооцита морської зірки. Цифри вказують час у хвилинах, масштабна риска відповідає 50 µm.

Перше та друге полярне тільце

У перший мейтоичний поділ вступає попередник яйцеклітини, ооцит першого порядку або первинний ооцит, який містить тетраплоїдний (подвоєний диплоїдний, див. Плоїдність) набір хромосом 4n. У результаті першого поділу ооцит першого порядку ділиться на ооцит другого порядку, який стане потім яйцеклітиною і містить більшу частину цитоплазми та перше полярне тільце[1]. Відтак, вторинний ооцит і перше полярне тільце містить диплоїдний набір хромосом, 2n. Перше полярне тільце у багатьох випадках не вступає в другий мейотичний поділ[2], а дегенерує за кілька годин після формування[3].

Вторинний ооцит вступає в другий мейотичний поділ (у ссавців та інших видів вже після запліднення), в результаті якого формується яйцеклітина, з основною частиною цитоплазми та друге полярне тільце. Обидві клітини містять гаплоїдний набір хромосом, 1n (не враховуючи ядерного матеріалу сперматозоїду). Друге полярне тільце, на відміну від першого, не руйнується і залишається впродовж перших стадій дроблення — мітотичних поділів зиготи[3].

Мейотичний поділ під час оогенезу (утворення яйцеклітини) відрізняється від мейтоичного поділу сперматогенезу (утворення сперматозоїда) не центральним розміщенням хромосом під час метафаз 1 та 2. Веретено поділу, до якого приєднанні хромосомам, що відійдуть до полярного тільця, розміщується дуже близько до клітинної мембрани таким чином, що закінчення мейозу I призводить до відділення першого полярного тільця[3].

Медичне використання полярних тілець

Полярні тільця використовуються для преімплантаційної генетичної діагностики — способу проаналізувати майбутні ембріони на наявність можливих хвороб до імплантації (утворення плаценти, та з'єднання зародка з материнським організмом). Плюсом використання полярного тільця для генетичного аналізу на відміну від біопсії ембріону є рання стадія проведення аналізу та неінвазивність методики — тканини ембріону не використовуються при такому аналізі. Проте мінусом біопсії полярного тільця є те, що матеріали, взяті на аналіз з полярного тільця не в повній мірі можуть бути тотожними матеріалам зиготи[4].

Див. також

Примітки
  1. Томас В. Садлер (2001). Медична ембріологія за Ланґманом (Українська). (переклад: Олександр Луцик, Оксана Кулик) (вид. 8,). Львів: Наутілус. с. 3-34. ISBN 966-95745-3-6.
  2. X. Johne Liu (October 2012). Polar body emission. Cytoskeleton 69 (10): 670–685. PMID 22730245. doi:10.1002/cm.21041.
  3. Rong Li & David F. Albertini (March 2013). The road to maturation: somatic cell interaction and self-organization of the mammalian oocyte. Nature reviews. Molecular cell biology 14 (3): 141–152. PMID 23429793. doi:10.1038/nrm3531.
  4. Jamie Grifo, Alexis Adler, Hsiao Ling Lee et al. (August 2015). Deliveries from trophectoderm biopsied, fresh and vitrified blastocysts derived from polar body biopsied, vitrified oocytes. Reproductive biomedicine online 31 (2): 210–216. PMID 26096028. doi:10.1016/j.rbmo.2015.04.006.

Джерела
  • Томас В. Садлер (2001). Медична ембріологія за Ланґманом (Українська). (переклад: Олександр Луцик, Оксана Кулик) (вид. 8,). Львів: Наутілус. с. 3-34. ISBN 966-95745-3-6.
  • Giovanni Coticchio, David F. Albertini, Lucia De Santis (2012). Oogenesis (En) (вид. XII). Springer. ISBN 978-0-85729-825-6. doi:10.1007/978-0-85729-826-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.