Поліембріонія

Поліембріонія досить поширена серед різних груп тварин (війчасті та кільчасті черви, іноді у членистоногих, риб, птахів, ссавців). Як постійне явище вона притаманна деяким комахам (наприклад, їздцям) і ссавцям (наприклад, броненосцям).

У людини у разі поліембріонії народжуються однояйцеві близнята, які мають ідентичний набір спадкової інформації. Однояйцеві близнюки завжди однієї статі. Розрізняють специфічну поліембріонію (нормально властиву даному виду) і спорадичну (випадкову).

• Специфічна поліембріонія зустрічається в деяких мшанок, паразитичних перетинчастокрилих і віялокрилих комах, з ссавців — у броненосців. Разючий приклад специфічної поліембріонії — розвиток з 1 зиготи до 3 тис. личинок у їздця з роду Litomastix. У куцохвостого броненосця з 1 яйця розвивається 7-9 зародків, кожен з яких лежить у власному амніоні, але мають загальний хоріон.
• Спорадична поліембріонія зустрічається у всіх тварин, але особливо часто у деяких гідроїдних поліпів і дощових черв'яків. У хребетних вона виникає шляхом розділення зародка на кілька частин зазвичай до або на початку гаструляції. У людини в разі спорадичної поліембріонії народжується кілька (2—5) близнюків однієї статі.

Експериментально поліембріонія отримана у багатьох тварин впливом різних факторів.

Поліембріонія трапляється також у рослин. При цьому з однієї насінини розвивається кілька зародків (тюльпани, лілія, латаття, суниці тощо). Додаткові зародки в насінині можуть розвиватися не тільки із заплідненої яйцеклітини, а й з інших клітин насіння. Вони можуть виникнути в одному зародковому мішку (істинна поліембріонія) або в різних зародкових мішках (помилкова поліембріонія).

• За справжньої поліембріонії кілька зародків розвиваються з однієї зиготи в результаті неправильного її розподілу (наприклад, у деяких тюльпанів), або внаслідок розщеплення предзародка або його верхівкової клітини (у латаття), а також з клітин підвіска (у лобелії). Нерідко при справжній поліембріонії зародки виникають з 1 або 2 синергід (наприклад, в ірису, лілії, мімози) або антипод (запашна цибуля). Додаткові зародки можуть виникати без запліднення — з клітин нуцеллуса й інтегументу.
• При помилковій поліембріонії зародки утворюються або в результаті розвитку в сім'ябруньці кількох зародкових мішків (суниця, піретрум), або завдяки розвитку не однієї з 4 мегаспор, як зазвичай, а декількох (наприклад, в лілії, манжетки), або завдяки розвитку додаткових апоспоричних (з вегетативних клітин) зародкових мішків поряд з нормальним (наприклад, у нечуйвітра, полиню).

• Партеногенез
• Розмноження
• Онтогенез
• Поліембріонія у комах

1. Загальна біологія: Підручник для 11 класів загальноосвітніх навч. закладів. / М. Є. Кучеренко, Ю. Г. Вервес, П. Г. Балан, В. М. Войціцький — К.: Генеза, 2001. 272 с. ISBN 966-504-199-1
2. Поліембріонія — стаття у Великій радянській енциклопедії.
3. (рос.) Канаев И. И. Близнецы, М. — Л., 1959.
4. (рос.) Иванова-Казас О. М. Полиэмбриония у животных, «Архив анатомии, гистологии и эмбриологии», 1965, том 48, выпуск 3.
5. (рос.) Токин Б. Полиэмбриония, Общая эмбриология, М., 1970.
6. (рос.) Магешвари Полиэмбриония. Эмбриология покрытосеменных, пер. с англ., М., 1954.
7. (рос.) Поддубная-Арнольди В. А. Общая эмбриология покрытосеменных растений, М., 1964.