Поліщук Юрій Васильович

Поліщук Юрій Васильович;
	Прапорщик
Загальна інформація
Народження	3 серпня 1982; Токарів, Житомирська область
Смерть	25 травня 2014 (31 рік); Запоріжжя
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Військова розвідка
Формування	54 ОРБ
Війни / битви	Миротворча місія в Косово (2007); Війна на сході України (2014)
Командування
	командир відділення
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ю́рій Васи́льович Поліщу́к (3 серпня 1982, с. Токарів, Новоград-Волинський район, Житомирська область, Українська РСР — 25 травня 2014, м. Запоріжжя, Україна) — український військовослужбовець, розвідник, прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

По закінченні Токарівської загальноосвітньої школи 13 років служив за контрактом у Збройних силах, протягом півроку у 2007 брав участь у миротворчій операції в Косово, служив у глибинній розвідці. Проживав у селі Токарів, був капітаном токарівської футбольної команди «Граніт».

Гвардії прапорщик, головний сержант — командир відділення роти глибинної розвідки 54-го окремого розвідувального батальйону, в/ч А2076, м. Новоград-Волинський.

В середині травня 2014 року під час навчань у Запорізькій області зазнав важкої черепно-мозкової травми. За версією слідства, старший екіпажу прапорщик Поліщук впав з БТРа. Був доправлений до лікарні у Токмак, а звідти — в Запоріжжя. Діагноз: відкрита черепно-мозкова травма, зламані череп і лікоть, забій головного мозку. Перебував на лікуванні у відділенні нейрохірургії Запорізької обласної клінічної лікарні, переніс операцію, після одинадцяти днів боротьби за життя 25 травня 2014 року помер в реанімації, не виходячи з коми.

28 травня Юрія поховали на кладовищі рідного села Токарів. Залишилися батьки, сестра, дружина Тетяна та син Євген.

Нагороди

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (04.06.2015, посмертно)[1].

Вшанування пам'яті

28 травня 2015 року на будівлі Токарівської ЗОШ відкрито меморіальні дошки двом загиблим випускникам — Юрію Поліщуку та Володимиру Степанюку[2].

Пам'яті загиблих мешканців с. Токарів Юрія Поліщука та Володимира Степанюка присвячено районний турнір з міні-футболу, що проходив у с. Токарів 2015 і 2016 року[3][4].

Примітки

Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
В районі відкрито останні три меморіальні дошки
Футбольний турнір пам'яті загиблих в АТО
Турнір з міні-футболу, присвячений пам’яті загиблих учасників АТО з Токарева, Юрія Поліщука та Володимира Степанюка^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Джерела

Поліщук Юрій Васильович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Прапорщик Поліщук Юрій Васильович // Український меморіал.
В Запоріжжі рідні звинувачують у смерті контрактника офіцерів, які нібито зламали йому руку і череп // ТСН, 28 травня 2014.
Смерть військового у Запоріжжі маскують під нещасний випадок?(рос.) // Архів з сайту «Провокація», 3 червня 2014.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] В районі відкрито останні три меморіальні дошки

[3] Футбольний турнір пам'яті загиблих в АТО

[4] Турнір з міні-футболу, присвячений пам’яті загиблих учасників АТО з Токарева, Юрія Поліщука та Володимира Степанюка^{[недоступне посилання з липня 2019]}