Попков Борис Захарович
Бори́с Заха́рович Попко́в (10 липня 1921, Осторожноє — 18 січня 1987, Київ) — радянський офіцер, льотчик-випробувач Новосибірського авіаційного заводу, Герой Радянського Союзу, полковник.
| Борис Захарович Попков | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народження |
10 липня 1921 Осторожноє (нині Калузька область) | ||||||
| Смерть |
18 січня 1987 (65 років) Київ | ||||||
| Поховання | |||||||
| Країна |
 СРСР | ||||||
| Рід військ |
 ВПС СРСР | ||||||
| Освіта | Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків | ||||||
| Роки служби | 1940—1976 | ||||||
| Звання |
 Полковник авіації | ||||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Життєпис
Народився 10 липня 1921 року в селі Осторожноє (нині Дзержинського району Калузької області). У 1940 закінчив 10 класів і Пролетарський аероклуб Москви.
В Червоній армії з червня 1940 року. До листопада 1940 року навчався у Стрийській військовій авіаційній школі льотчиків, у 1940—1941 роках — у Фастівській військовій авіаційній школі льотчиків. У 1941 році закінчив Чернігівську військову авіаційну школу льотчиків, залишений в ній льотчиком-інструктором.
У 1946—1947 роках — льотчик-інструктор Вищої офіцерської школи повітряного бою в Люберцях. У 1947—1948 роках — льотчик-інструктор Навчально-методичного Центру ВПС у селищі Сеймі Горьковської області. У 1950 році закінчив Школу льотчиків-випробувачів.
У 1950—1966 роках — льотчик-випробувач авіаційного заводу № 153 у Новосибірську. Підняв у небо і провів випробування головних надзвукових винищувачів МіГ-19 (1955) і Су-11 (1962) цього авіазаводу. Випробував серійні реактивні винищувачі МіГ-15, МіГ-15УТИ, МіГ-17, МіГ-19, Су-9, Су-11, Як-28П та їх модифікації.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 серпня 1964 року за мужність і героїзм, проявлені при випробуванні нової авіаційної техніки, льотчику-випробувачу, полковнику Борису Захаровичу Попкову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11215).
У 1966—1976 роках — льотчик-випробувач Київського авіаційного заводу. Випробував серійні турбогвинтові літаки Ан-24, Ан-26, Ан-30 і їх модифікації.
З квітня 1976 року — в запасі. До 1985 року працював інженером-конструктором, головою ДТСААФ Київського авіаційного виробничого об'єднання.
Жив у Києві. Помер 18 січня 1987 року. Похований у Києві, на Лук'янівському військовому кладовищі.
Звання, нагороди
Заслужений льотчик-випробувач СРСР (1966), полковник (1960).
Нагороджений орденами Леніна (1964), Червоного Прапора (1947), двома орденами Червоної Зірки (1955, 196?), медалями.
Література
- (рос.)Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988