Постлюдина

Постлюдина — гіпотетичний образ майбутньої людини, що відмовилася від традиційного людського вигляду в результаті впровадження передових технологій: інформатика, біотехнології, медицина. Активно використовується в науковій фантастиці (соціальна утопія, кіберпанк і нанопанк).

У західних герметичних вченнях розроблявся образ досконалої людини, яка поступово повинна була позбутися таких рис, як емоції, старіння і незнання. Подібна трансформація мислилася як втручання Бога в нагороду за етичне поводження.

З популяризацією поняття еволюції в 1859 році прийшло розуміння, що людина, можливо, не вершина розвитку живих істот, а проміжна ланка. Ніцше так висловив цю думку: як від мавпи походить людина, так з людини повинна відбутися надлюдина.

У прибічників сучасної марксистської футурології образ постлюдини пов'язується з розвитком колективного розуму комуністичного людства майбутнього. Так, Микола Гриценко[1] запропонував тезу про закономірну відмову від тілесності, розривання будь-яких зв'язків з біологічним минулим Homo sapiens, що буде наслідком всезростаючої інтеграції з планетарною кібернетичною системою ЗДАС. Масовий запис особистостей на штучний носій, по-суті, злиття зі штучним інтелектом ЗДАС всіх членів суспільства створить глобальну систему «людина–машина», збільшить як інтелектуальну, так і перетворюючу здатність об’єднаного розуму. Буде припинено практику біологічного відтворення і появи нових особистостей, натомість існуючі особистості досягнуть «цифрового імморталізму» (практичного безсмертя). В подальшому ступінь інтегрованості буде зростати і призведе до появи Мегаособистості, що складатиметься з мільярдів наноносіїв.