Постійна виставка церковного мистецтва

На першому поверсі розміщуються зали для виставок і постійної експозиції романської скульптури. В одному із приміщень реконструйовано інтер'єр знаменитої задарської церкви св. Неділиці, знесеної у 1890 році. Серед експонатів романської скульптури виділяються фрагменти кам'яного амвону із кафедрального собору XIII століття і кам'яні ікони зі зруйнованої церкви св. Фоми (XIII ст.).

На другому поверсі виставлені зразки ювелірного мистецтва, книжкового мистецтва, живопису на дошці, художньої вишивки епох романіки і готики. Серед найстаріших експонатів виділяються релікварій з мощами голови св. Аронція (ХІ ст.) і релікварій св. Якова (ХІ ст.), релікварій із мощами руки св. Ісидора (ХІІ ст.) і релікварій із мощами голови св. Грегора (ХІІ—ХІІІ ст.). Серед скульптур найбільшу цінність має мармурова позолочена ікона Богородиці із церкви св. Симеона, візантійська робота ХІІІ століття.

Із творів живопису періоду романіки виділяються дві картини: «Богоматір із немовлям» ХІІІ ст. і велика ікона «Богоматері із немовлям на троні» («Мадонна бенедиктинок») бл. 1300 рр. На зворотньому боці ікони зображений св. Петро. Також тут представлені зразки задарського ювелірного мистецтва, зокрема хрестів, що носилися під час хресної ходи, і релікваріїв у вигляді бюстів святих (релікварій св. Марії Магдалини, 1332). Переважна частина ювелірних виробів періоду готики — твори задарських ювелірних майстрів. До цього періоду відноситься вівтарна перегородка (антепендіум) яскравої золотої вишивки із церкви св. Марії, яка була виготовлена під впливом венеціанського мистецтва приблизно у 1340 році. До цього ж періоду відноситься картина «Мадонна із немовлям на троні» (XІV ст.) роботи венеціанського художника Паоло Венеціано (1300–1360). Серед хорватських творів виділяються «триптих Мадонни Вароша», робота так званого живописця тконського розп'яття (кін. XV ст.) і «Мадонна із немовлям» роботи художника Блаженного Юрія Трогірського (бл. 1412—1448).

На третьому поверсі експонуються твори пізньої готики і Ренесансу. Серед них виділяються розфарбовані дерев'яні скульптури розп'ття Христа і дванадцяти апостолів, виконані для вівтарної огорожі Задарського собору, робота різьбяра по дереву Маттео Моронцоне і живописця Івана Петрова із Мілана. Найціннішим твором пізньоготичного ювелірного мистецтва вважається пастирський посох задарського архієпископа Валларессе 1460 року. Іншим цінним експонатом колекції є поліптих (датується XV ст.), знятий з вівтаря св. Мартина із Задарського собору, який був виконаний для задарського каноніка Мартіна Младошича венеціанським художником Вітторе Карпаччо (бл. 1465—1526). В інших залах представлено ювелірні вироби доби бароко, а також зразки вишивки на стихарях. Тут також виставлена колекція мережива, що належала монастирю св. Марії.

Серед представлених картин найбільше виділяються роботи, що приписуються венеціанським живописцям Якопо Пальми молодшому, Карло Лоту, П'єтро Мері, Бернардіно Річчарді та ін.

На території музею діють бібліотека , сувенірний магазин, паркінг.