Поховальна маска

Поховальна маска — виріб декоративно-прикладного мистецтва, іноді з дорогоцінних металів або каменів (також з дерева, гіпсу або глини; у алеутів — з китового вуса[1]), яку в деяких культурах клали при похованні на обличчя небіжчика перед похованням.

Слід відрізняти від посмертної маски, яка є зліпком з обличчя покійного і залишається в світі живих в меморіальній якості; до того ж, на відміну від подібного зліпка, портретна схожість в похоронних масках або не обов'язкова, або не в силах їх творців.

Цей звичай був пов'язаний з культом предків і уявленням про загробне життя[2]. У Стародавньому Єгипті, як відомо за письмовими джерелами, маска служила для збереження зображення померлого — обителі або умови життя його душі. Маски знаходять не тільки в похованнях: судячи з усього, наприклад, в Сибіру, вони застосовувалися в похоронних обрядах (обрядові маски), потім кидалися об землю, розбивалися або спалювалися.

У багатьох випадках ці маски індивідуальні і портретні; їх вивчення дозволяє встановити, зокрема, фізичний тип населення відповідного часу.

Варіантом є створення гіпсом або глиною рельєфу особи на черепі покійного — це «череп-маска».

Приклади відомих масок

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.