Почапинці (Жмеринський район)

Селом протікає Безіменна річка, ліва притока Рівця.

Походження назви села Почапинці пов'язане з іменем пані Почапинської, дружини царського генерала, яка тимчасово проживала у селі. У часи його виникнення (XIV ст.) воно звалося «Селище».

Біля села, в урочищі Олексів ставок, розташоване давнє, поселення, яке характеризується червоною керамікою з монохромним малюнком і відноситься до пізнього Трипілля (перша половина ІІІ тис. до н. е.). На жаль, точна дата заснування села невідома. На початку ХІХ ст. його головою був багатий пан Бахін, приблизно у ХІХ ст. В пана був свій маєток, своя баня, садки, ставки, конюшні. Рештки панського маєтку залишились й до тепер, під землею, але часто на місці шкільної площі діти знаходять шматки заліза, цегли, горщиків, іноді копійки. На місці минулого панського маєтку Радянська влада збудувала школу. У роки Другої світової війни у стінах школи перебували нацисти.

Зараз Почапинецька ЗОШ I–III ступенів повноцінно працює і випустила зі своїх мудрих стін багато поколінь! У школі два корпуси, це навчальний корпус та спортзал, інші приміщення обслуговують школу. У школі комфортно, у 2012 зроблено сучасні ремонти, у 2013 році школа змінила звичайний, старий котел на сучасний комплекс твердопаливних котлів.

У центрі села працюють два невеличкі приватні магазини, біля обного із них, через дорогу — Будинок культури, «Почапинецька бібліотека», Православна церква та медичний пункт, біля якого знаходиться сільська рада, неподалік «КОЛГОСП», який ще працює з минулого століття.

Село — мальовниче, є багато штучних водоймищ. На північному початку села знаходиться АС (авто-стоянка), біля неї кладовище (православне), на південному — приватні поля, трохи далі, у долині знаходиться ставок Вишнів. На східній частині знаходиться старий закинутий комплекс ферм, який зруйнували після Радянської влади. Ще є гарний, великий садок, поблизу якого ще кілька водоймищ. На заході село плавно переходить в невеличкий хутір, у якому ґрунтові та вузькі дороги.

Можна сказати, що Почапинці — це світ гармонії.

• Рябчук Василь Петрович (1939) — український лісівник, доктор сільськогосподарських наук, професор.

• Село
• Жмеринка
• Вінниця
• Церква

• Поча́пинці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.238

• Село на сайті Верховної Ради^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• http://pch.zhedu.vn.ua Почапинецька ЗОШ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}