Право ґрунту

Право ґрунту чи принцип права ґрунту або ж права землі (лат. jus soli) — принцип набуття особою громадянства за місцем народження, незалежно від громадянства її батьків.

Країни, де практикується Jus Soli.
   Безумовне право ґрунту для осіб, народжених в країні
   Право ґрунту з обмеженнями
   Право ґрунту скасоване

Право ґрунту набуло поширення у феодальну епоху, факт народження на території, підвладній конкретному суверену, встановлював правовий зв'язок підданства. Цей принцип домінував у Європі до кінця XVIII ст.

Принцип права ґрунту дістав широке застосування в законодавстві тих країн, які були зацікавлені у збільшенні чисельності свого населення шляхом залучення іммігрантів (США, Велика Британія, Бразилія тощо). У більшості держав цей принцип почав застосовується в поєднанні з принципом «права крові».

Країни, де практикується Jus Soli

За даними Nations Granting Birthright Citizenship[1].

Примітки

  1. Nations Granting Birthright Citizenship. NumbersUSA. Процитовано 25 березня 2013.
  2. Конституція Лесото, розділ IV, секція 38
  3. Конституція Фіджі, розділ 3, секція 10
  4. Відповідно до конституції Чилі, розділ II, ст. 10, пар. 1 (Spanish text; English version without recent changes)

Джерела

  • Шаповал, В. М. Конституційне право зарубіжних країн: підручник для студ. юрид. вищ. навч. закладів і фак. — К. АртЕк: Вища школа, 1997. — 262 с. — ISBN 966-505-075-3

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.