Прання

Прання́ — метод чищення текстильних виробів, який полягає у гідромеханічній обробці очищуваної речі з використанням мила або мийного засобу, детергенту. Внаслідок такого чищення водний розчин мийного засобу здатний відокремлювати забруднення від поверхні текстилю при гідромеханічній обробці, переводити їх у розчин, і утримувати в ньому.

Жінка, яка пере білизну на каналі в Індонезії. Фото зроблено у період з 1900 по 1940 рік.

Прання білизни може проводитись у ручну, з використанням побутових пральних машин, за допомогою ультразвуку.

Прання одягу як і вмивання тіла, є невід'ємною частиною гарної гігієни і здоров'я.

Історія
Пралі в селі Старі Санжари Полтавського повіту. Листівка кінця XIX ст. Фото Й. Х. Хмелевського

До поширення пральних машин прали вручну. Для цього вживали різні прилади — пральні дошки, праники (прачі), пральні товкачі[1]. Прати могли прямо на березі водойми, часто для цих цілей робили поміст (в Україні такі містки відомі під назвою «кладка»)[2][3]. В інших випадках прали вдома, у приміщенні чи надворі — для цього застосовували цебра, балії, жлукта.

Прати могли й з допомогою власних ніг, але такий спосіб міг застосовуватися лише в теплу пору року[1].

Зоління

Замість прального порошку широко вживалася лужна зола, розчином якої парили білизну у чанах, цебрах або в спеціальних дерев'яних ємностях — жлуктах. Це називалося «золінням»[4]. Для нагрівання води для високої температури в жлукті могли використовувати залізну колісну втулку, попередньо розжарену в печі[3]. Після зоління білизну полоскали у воді[3].

Процес прання

На результат чищення пранням вливають різні фактори: температура та твердість води, характер механічного впливу на поверхню, що очищається, характер забруднення, тип і структура текстилю (характер поверхні, що очищається), інтенсивність забруднення, тип мийного засобу і властивості поверхнево-активної речовини, концентрація мийного розчину і ін.

Для прання використовується вода оптимальної температури (вказується виробником одягу в інструкції). Поверхнево-активні речовини, що входять до складу мийного засобу, зменшують міжфазові напруги й кут змочування поверхонь волокон, на яких закріплені забруднювачі, перешкоджають їх ресорбції тощо. Ефективно очистити текстильні матеріали від забруднювачів можна при позитивній адсорбції молекул поверхнево-активних речовин на поверхнях волокон. При незначній концентрації мийних засобів і великій площі контакту забруднення з поверхнею подолати силу адгезії механічним способом (тертям, гідродинамічним ударом тощо) неможливо.[5] З огляду на це, для більш ефективного прання сильно забруднених речей, виробники синтетичних мийних засобів рекомендують збільшувати витрати мийних засобів на цикл прання.[6]

Випраний одяг, вивішений для сушіння на італійській вулиці

Вплив прання на фізико-механічні показники текстилю

Тип і структура текстилю, а також обрана речовина для прання мають велике значення при впливі на блиск, гладкість, м'якість, колір, відтінок, міцність текстилю. Наприклад, міцність шерстяних, шовкових, штучних і змішаних тканин знижується при пранні в лужному середовищі. Мило ж, краще відмиває забруднення якраз в лужній воді і підвищеній температурі.

У результаті багаторазового прання відбуваються зміни фізико-механічних показників текстилю. Так у вибілених лляних столових тканинах різної щільності після багаторазового прання проходить зміна форми та лінійних розмірів, зміна поверхневої густини, зміна розривних характеристик, зміна розривного подовження, зміна стійкості до стирання тощо; можуть проходити структурні зміни натурально-колірної лляної тканини.[7]

На етикетках текстильних виробів у вигляді піктограм виробником наносяться символи догляду за текстильними виробами, які стосуються прання, сушіння, хімічного чищення і прасування.

Найпоширеніші помилки при пранні

Перебір з пральним засобом, відбілювачем чи кондиціонером є найпоширенішими помилками при пранні в домашніх умовах. Під час прання важливо, щоб не було надлишку прального засобу, адже це створює велику кількість піни, яка під час автоматичного циклу прання не видалиться з волокон в повному обсязі. В результаті ткнина покриється білими плямами. Надлишкова піна також затримує бруд у волокнах і погіршує якість прання[8].

Використання будь-якого хімічного відбілювача з часом позначається на якості тканини. Через його надлишок волокна втрачають пружність та міцність, а побічним ефектом хлору – є пожовтіння.

Велика кількість доданого ополіскувача під час прання речей з мембрани, пуховиків, термобілизни, подушок та ковдр з натуральними наповнювачами значно погіршує теплоізоляційні властивості та адсорбційну здатність тканини.

Завантаження пральної машини

Згідно з рекомендаціями виробників, найоптимальнішим вважається завантаження барабану пральної машини-атомат на 2/3 для тканин з бавовни і льону, а для делікатних і тонких тканин - 1/2. У перевантаженому барабані зменшується якість прання, речі зазнають сильного механічного пошкодження внаслідок тертя, а термін служби пральної машини значно скорочується.

Див. також

Посилання

Примітки
  1. Щелока не варить, и рубашки не мыть.
  2. Кладка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Як прати по-колишньому?
  4. Золити // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Верников А. Н. Обработка текстильных изделий в водных растворах СМС / А. Н. Верников, В. Ф. Андросов. — М. : Легпромбытиздат, 1986. — 223 с
  6. Михайлов С., Михайлов В. Оцінка безпечності синтетичних мийних засобів для дитячого одягу Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.. // Міжнародний науково-практичний журнал «Товари і ринки». — 2010, № 2 (10) Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.
  7. Мельник А. І. Вплив багаторазового прання на властивості натурально-колірних лляних тканин на основі столової білизни[недоступне посилання з липня 2019] // Товарознавчий вісник. Збірник наукових праць. Архівовано 21 серпня 2013 у Wayback Machine. Луцький національний технічний університет. Редкол.: відп.ред. д.т.н., професор Байдакова Л. І. — Луцьк, 2009: ЛНТУ, 2009.- 364 c
  8. Сайт про прання stirochka.com.ua.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.