Президентський полк (Росія)

Червонопрапорний ордена Жовтневої Революції Президентський полк (рос. Краснознамённый ордена Октябрьской революции Президентский полк) — російська військова частина, яка в даний час входить до складу Федеральної служби охорони Російської Федерації й вирішує специфічні бойові завдання із забезпечення охорони об'єктів Московського кремля — офіційної резиденції Президента Російської Федерації, інших важливих державних об'єктів, з участі в проведенні протокольних заходів на вищому державному рівні, виведенню почесної варти й несенню служби біля вічного вогню на Могилі Невідомого Солдата біля кремлівської стіни.

Президентський полк
рос. Президентский полк
Емблема полку
Засновано 1993
Країна  СРСР →  Росія
Належність ФСО Росії
У складі Служба коменданта Московського Кремля
Гарнізон/Штаб  Москва, Кремль
Гасло Вірність, Честь, Обов'язок
(рос. Верность, Честь, Долг)
Кольори волошковий
Нагороди
Вебсайт www.ppolk.ru
Командування
Поточний
командувач		 генерал-майор
Олег Галкін
Медіафайли на Вікісховищі
Перша стройова підготовка Преображенського полку, роти Почесної варти та військового оркестру весняного призову
Кавалерійський почесний ескорт Президентського полку.

День частини відзначається 7 травня.

Командир полку підпорядковується безпосередньо Президенту Російської Федерації — Верховному Головнокомандувачу ЗС Російської Федерації.

Казарма Президентського полку розташована в історичній будівлі Арсеналу (Цейхгауза). У замкнутому периметрі двору Арсеналу знаходяться плац полку й спортивний зал ФСО. Окремі підрозділи полку дислокуються також і в інших адміністративних утвореннях московського регіону.

Історія

З березня до вересня 1918 року охорону московського кремля, який став резиденцією радянського уряду, здійснювали латиські стрільці. Потім це завдання виконували 1-ші Московські кулеметні курси РСЧА, пізніше реорганізовані в 1-шу радянську об'єднану військову школу РСЧА імені ВЦВК.

У жовтні 1935 року 1-ша військова школа ВЦВК була переведена з території Кремля в Лефортово. Завдання з охорони Кремля були передані Батальйону особливого призначення (бОсПриз). Батальйон входив до складу Управління комендатури Кремля, яке у відповідності з постановою уряду вийшло з підпорядкування Наркомату оборони й перейшло в підпорядкування НКВС.

8 квітня 1936 у відповідності з Наказом № 122 по гарнізону Кремля Батальйон особливого призначення був реорганізований в Полк спеціального призначення НКВС СРСР (пСпП), з часом діставши неофіційну назву «Кремлівський».

В ході Радянсько-фінської війни частина військовослужбовців полку була задіяна в бойових діях. За розпорядженням заступника наркома внутрішніх справ СРСР від полку було виділено й відряджено в діючу Червону армію 161 особу.

З перших днів Німецько-радянської війни «Кремлівський полк» захищав Кремль від нальотів німецької авіації. З 25 червня 1941 за наказом коменданта полк перейшов на посилену охорону й оборону об'єктів. На кремлівській стіні було встановлено цілодобове чергування бойових розрахунків. В зв'язку з переходом на посилений режим служби, полк було розгорнуто, як бойову одиницю за штатами воєнного часу, і включено до складу діючих внутрішніх військ НКВС СРСР.

В 1942—1943 рр. на Західний і Волховський фронти було відряджено 4 групи снайперів «Кремлівського полку», які знищили більше 1 200 солдатів й офіцерів супротивника. За час Німецько-радянської війни втрати полку склали 97 осіб.

В 1943 році після створення Головного управління державної безпеки НКВС СРСР (ГУДБ НКВС) в окремий комісаріат, Полк спеціального призначення, який раніше входив до структури колишнього 1-го відділу ГУДБ НКВС (охорона керівництва партії й уряду) також переходить до складу новоствореного органів, і стає Полком спеціального призначення НКДБ СРСР, а після перетворення в 1946 році народних комісаріатів у міністерства — Полком спеціального призначення МДБ СРСР.

Солдат Президентського полку в парадному однострої.

19 вересня 1952 Полк спеціального призначення був перетворений в Окремий полк спеціального призначення МДБ СРСР (опСпП). Потім з 1953 до 1954 року в зв'язку з об'єднанням МДБ і МВС в одне міністерство, входив до структури МВС СРСР. Після чого з 1954 року вже остаточно до кінця існування Радянського Союзу входив до структури КДБ.

7 травня 1965 за бойові заслуги в роки Німецько-радянської війни й за високі показники в бойовій і політичній підготовці Окремий полк спеціального призначення був нагороджений орденом Червоного Прапора й став Окремим Червонопрапорним полком спеціального призначення Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР.

24 липня 1973 полк офіційно отримав статус «Кремлівського» — Наказом Голови КДБ при РМ СРСР перейменовується в Окремий Червонопрапорний Кремлівський полк КДБ при РМ СРСР. Після перетворення КДБ з відомства в центральний орган держуправління 5 липня 1978 — Окремий Червонопрапорний Кремлівський полк КДБ СРСР.

25 березня 1975 полк отримує власну відзнаку — за клопотанням командування Наказом Голови КДБ при Раді міністрів СРСР було засновано нагрудний знак «Кремлівський полк» для заохочення солдатів, сержантів, прапорщиків і офіцерів за бездоганну службу, успіхи в бойовій і політичній підготовці й зразкову військову дисципліну.

5 травня 1986, в честь відзначення свого 50-річного ювілею, Указом Президії Верховної Ради СРСР за заслуги в справі забезпечення державної безпеки СРСР й досягнення високих результатів у службі полк було нагороджено орденом Жовтневої Революції.

В 1991 році, в останній рік існування СРСР, в зв'язку з реорганізацією КДБ Окремий Червонопрапорний Кремлівський полк КДБ СРСР перейменовано в Окремий Червонопрапорний ордена Жовтневої Революції Кремлівський полк Управління охорони при Апараті Президента СРСР. Після розпаду СРСР з 1992 року полк став називатися Окремим Червонопрапорним ордена Жовтневої Революції Кремлівським полком комендатури Московського Кремля Головного управління охорони Російської Федерації.

У відповідності до Указу Президента Російської Федерації від 20 березня 1993 Окремий Червонопрапорний ордена Жовтневої Революції Кремлівський полк був переформований в Червонопрапорний ордена Жовтневої Революції Президентський полк Комендатури Московського Кремля Головного управління охорони Російської Федерації.

2 вересня 2002 на базі 1-го окремого кавалерійського полку було створено Кавалерійський почесний ескорт в складі Президентського полку.

9 травня 2016 Президентський полк нагороджено Грамотою Верховного головнокомандувача Збройними силами Російської Федерації[1]:

За заслуги в забезпеченні безпеки держави…

Структура
  • штаб;
  • 1-й батальйон:
    • 3-тя рота,
    • 4-та рота,
    • 5-та рота;
  • 2-й батальйон:
    • 7-ма рота,
    • 8-ма рота,
    • 9-та рота;
  • 3-й батальйон:
    • 1-ша рота спеціальної варти,
    • 11-та рота спеціальної варти,
    • автомобільна рота;
  • Кавалерійський почесний ескорт:
    • 10-та рота,
    • кавалерійський ескадрон,
    • рота забезпечення,
    • відділення охорони;
  • батальйон оперативного резерву:
    • рота оперативного резерву,
    • рота охорони.

Галерея
  • Зміна почесної варти Кремлівського полку, 1990 рік.
  • Народ спостерігає за зміною вартових.
  • Зміна почесної варти в Олександрівському саду.
  • Зміна почесної варти зі складу роти спеціальної варти Президентського полку.
  • Зміна почесної варти зі складу роти спеціальної варти Президентського полку в Олександрівському саду. Москва, 5 червня 2008 року. Час 12:55:47.
  • Солдати Президентського полку в особливому парадному однострої.
  • Пост № 1.

Командування

Див. також
  • 154-й окремий комендантський полк
  • 11-й окремий кавалерійський полк
  • Однострої органів державної безпеки, Внутрішніх і Прикордонних військ СРСР

Примітки
  1. Приказ Верховного главнокомандующего Вооруженными силами Российской Федерации № 2 от 06.05.2016 «О награждении Грамотой Верховного Главнокомандующего Вооруженными Силами Российской Федерации». pravo.gov.ru. Официальный интернет-портал правовой информации. Процитовано 26 лютого 2017.

Джерела
  • Клочков Д. А. На охране российской государственности : К 80-летию Президентского полка Службы коменданта Московского Кремля ФСО России. — М. : Фонд «Русские Витязи» ; СПб. : ИПК «Гангут», 2016. — 648 с. — ISBN 978-5-9908748-1-7.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.