Короткевич Тетяна Миколаївна

Тетяну Короткевич висунула кандидатом на президентські вибори 2015 року опозиційна коаліція «Народний референдум» у складі кампанії «Говори правду», руху «За свободу», Партії Білоруський народний фронт та Білоруської соціал-демократичної партії «Грамада»[8]. На інтернет-голосуваннях у березні 2015 року Короткевич впевнено перемагала інших кандидатів в опозиційній аудиторії[9].

29 серпня після закінчення кампанії зі збору підписів за висунення кандидата Партія БНФ відмовилася від підтримки Короткевич[10]. При цьому її представником в Центральній виборчій комісії є заступник голови цієї партії Ігор Ляльков[11].

10 вересня 2015 року, після збору і перевірки підписів виборців, була зареєстрована Центральною виборчою комісією Республіки Білорусь кандидатом у президенти.[12] «Я — демократичний опозиційний кандидат. <…> Так склалося на сьогодні, що я — єдиний демократичний кандидат», — заявила Короткевич в інтерв'ю білоруській редакції Радіо «Свобода». Короткевич стала першою жінкою-кандидатом у президенти в історії Білорусі[13].

За даними Центральної комісії Республіки Білорусь з виборів і проведення республіканських референдумів, на президентських виборах 11 жовтня 2015 року за Тетяну Короткевич проголосували 271 426 виборців, що склало 4,4 % від загального числа людей, що взяли участь у виборах[14]. Таким чином, Тетяна Короткевич посіла друге місце після чинного президента Олександра Лукашенка.

Гаслом виборчої кампанії Тетяни Короткевич на пост президента Республіки Білорусь (2015) стала фраза «За мирні зміни»[15]. Її командою була сформульована програма мирних змін у білоруському суспільстві, які, на її думку, давно назріли[16].

У політичному плані Тетяна Короткевич виступає:

• за повернення до Конституції Республіки Білорусь принципу тільки двох термінів для зайняття однією особою посади президента Республіки Білорусь[17];
• за виборність місцевої влади.

У разі обрання президентом Тетяна Короткевич декларувала такі основні напрями перетворень в економіці Білорусі[16]:

• не якісь окремі галузі економіки повинні стати точками зростання, а вся економіка Білорусі повинна бути точкою зростання, для чого потрібно створювати сприятливе середовище (умови) для будь-якої ділової ініціативи і зробити все, щоб зміцнити національний бізнес; вирішувати проблему неефективних підприємств у країні;
• припинити зростання цін, які в країні гранично високі через те, що в ціни на білоруську продукцію закладені численні безглузді державні фінансові програми, фінансова підтримка «мертвих підприємств», випуск нікому не потрібної продукції, неефективне управління;
• доповнити контрактну систему трудового найму реальними незалежними профспілками, які захищають права працівника;
• підтримка нових можливостей і приватних ініціатив, створення нових робочих місць та видача пільгових кредитів для розвитку свого бізнесу;
• підтримка і розвиток приватної власності, особливо малий та середній бізнес;
• збільшення допомоги по безробіттю (виплата допомоги в розмірі 75 % від останнього заробітку протягом шести місяців безробіття);
• створення сприятливого інвестиційного клімату; упорядкування законодавства по відношенню до бізнесу;
• розвиток приватного сектора в тих сферах, які в Білорусі ще недостатньо розвинені і де є потенціал розвитку: сфера послуг, торгівля, високі технології, ВПК, хімічна промисловість, логістичні та банківські послуги;
• розвивати регіони країни: вкладати гроші в розвиток регіональної інфраструктури, підтримувати будівництво житла для молодих фахівців і молодих сімей, створювати умови для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарського бізнесу;
• поступовий перехід до накопичувальної системи пенсій, однак на перехідний період створити спеціальний фонд, який дозволить отримувати пенсію тим громадянам, які заробляли свої пенсії за старої пенсійної системи; розвивати фінансовий ринок і банківський сектор для забезпечення нової пенсійної реформи;
• приймати рішення про приватизацію підприємств завжди з урахуванням необхідності збереження незалежності і суверенітету країни;
• залишити у власності держави стратегічні підприємства, діяльність яких пов'язана з використанням надр землі (в тому числі і «Білоруськалій»), і військово-промисловий комплекс.

У соціальній сфері — реформа освіти та медицини і створення сильного соціального захисту. Ресурсом для цього вона вважає приватизацію неефективних підприємств[18].

Є прихильником незалежної зовнішньої політики — без вступу до Євросоюзу та союзу з Росією, проте за добрі стосунки з усіма сусідами. Виступає проти повернення Білорусі статусу ядерної держави[17]. Вважає за необхідне збереження в Білорусі статусу двох державних мов (білоруської та російської) з підтримкою білоруської мови; національними символами Білорусі вважає біло-червоно-білий прапор і герб «Погоня»[18]. Тетяна Короткевич говорить, що громадяни Білорусі повинні поважати один одного, поважати представників усіх національностей всередині країни, а також поважати своє минуле і впевнено дивитися у майбутнє.

Голова Центральної виборчої комісії Республіки Білорусь Лідія Єрмошина в травні 2015 року позитивно оцінила участь у майбутній президентській кампанії жінок, включаючи персонально Тетяну Короткевич[19].

Політолог Павло Усов вважає, що Тетяна Короткевич не готова до серйозної боротьби за посаду президента, оскільки, на його думку, влада готова використовувати будь-які методи тиску на небезпечних їй кандидатів, а у Короткевич є очевидна вразливість — дитина, яка може стати «заручником в руках влади»[20]. Політолог Юрій Чаусов і економіст Сергій Чалий у вересні 2015 року оцінили виборчу стратегію Короткевич як націлену на максимальний збір голосів з максимальним розрахунком на 15-20 відсотків[21]. Оглядач білоруської служби Радіо Свобода Юрій Дракохруст зазначав, що Короткевич орієнтується не на класичну опозицію чинному президенту, а на так зване «болото» — виборців без чітких політичних поглядів і тих, хто просто голосує яких більшість[22].

Сама Тетяна Короткевич характеризує свої погляди і свою команду так: «У проекції політичного спектру ми, швидше, центристи»[17].