Привід
- При́від — підстава (справжня або вигадана), причина яких-небудь дій або вчинків.
- При́від (привод) — технічний термін, пристрій (пристрої) для надання руху машинам, механізмам
- Приві́д — юридичний термін, примусова доставка до слідчого, прокурора або суду обвинуваченого, свідка, потерпілого, що ухиляються без поважних причин від добровільної явки за викликом у призначений строк.
Див. також
Джерела
- Привід // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Привід // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання
- Привід // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.