Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова

На зборах повітового земства 22 вересня (4 жовтня за новим стилем) 1894 року було одноголосно ухвалено рішення про створення в Прилуках природничо-історичного музею.

Прилуцький окружний музей, 1920-ті

Першим активно збирати місцеву старовину, твори мистецтва, історичні реліквії, поповнюючи вже існуючу більше 20 років музейну збірку, почав Іван Назарович Капустянський. Він врятував від загибелі цінні художні й історичні реліквії, дбав про збереження архівів та бібліотек. Саме він відшукав і зберіг для нащадків безцінні рукописи творів великого друга Тараса Шевченка Я. П. де Бальмена.

У 1927 році завідувачем Прилуцького окружного музею став професор Василь Іванович Маслов. Він створив у Прилуках один із найкращих на той час музеїв в Україні. Основою для створення нової експозиції послужила Галаганівська приватна музейна збірка, яка складалася із шедеврів світового мистецтва: Т. Шевченко, Л. Жемчужников, В. Штернберг, І. Соколов, К. Трутовський, О. Іванов, І. Айвазовський, Л. Лагоріо. Крім того, у зібранні прилуцького музею була чудова колекція старовинних українських портретів і народних картин XVII—XIX століть, картини західно-європейських майстрів, ікони, збірка італійських гравюр, вази з коштовних гірських порід, колекції старовинних меблів, бронзи, килимів, козацької зброї, монет та медалей[2]. Усе це зібрав і зберіг В. І. Маслов зі своїми помічниками, при чому музейне зібрання пережило і лихолітні роки Голодомору 1932—33 років та буремні роки Німецько-радянської війни.

Після Другої світової війни під приводом браку коштів і проблемами з приміщенням для музею в 1953 році з Прилуцького краєзнавчого було забрано все найцінніше і найкраще до обласного історичного музею.

Однак музей у Прилуках продовжував працювати. За цей час його зібрання поповнилися художніми творами відомих українських художників, художників-прилучан. Була зібрана колоритна колекція декоративно-ужиткового мистецтва.

В результаті вже в 1991 році у Стрітенському соборі була створена нова експозиція відділу давньої історії Прилуччини, де експонувалась кераміка прадавніх українців, козацькі реліквії: гармати, рушниці, пістолі, луки, стріли, шаблі, ядра, кулі, а також речі народного побуту й мистецтва, вироби ремісників і нумізматика.

У 1990-х роках Прилуцький музей квартирував у Стрітенському соборі

Від 1990-х і у 2000-ні розгорулась активна пошукова, дослідницька, видавнича і популяризаторська діяльність Прилуцького краєзнавчого музею. Так, етапним кроком стало започаткування в 1992 році випусків щомісячного періодичного видання «Скарбниця», засновниками якого стали колектив музею та краєзнавче товариство ім. В. І. Маслова[3].

Починаючи з 1992 на правах філії Прилуцького краєзнавчого музею працює Музей Олега Кошового.

Вагомий вклад у діяльність музею, краєзнавчу роботу на сучасному етапі зробили:

• доктор технічних наук, професор Д. О. Шкоропад, який є автором чотиритомного видання з історії Прилуччини. Разом з місцевим краєзнавцем О. А. Савоном він підготував історико-краєзнавчий довідник «Прилуччина», виданий у 2007 році (Ніжин: «Аспект-Поліграф»);
• Г. Ф. Гайдай — автор книги «Прилуки — місто старовинне».
• Л. М. Карпилянський, А. О. Денисенко, А. Г. Риженко, О. О. Клочко, М. І. Куриленко та багато інших.

З постанням питання про повернення релігійній громаді Стрітенського собору та його подальшої реставрації, неминуче з'явилась укотре проблема з розмішенням Прилуцького краєзнавчого музею.

2006 року за ініціативи міського голови Юрія Беркута під музей було надано будинок колишнього міського голови М. І. Кисловського, побудований наприкінці XIX століття у стилі модерн.

Продовжуючи справу своїх попередників, долучився до меценатської діяльності Почесний громадянин Прилук Ю. В. Коптєв — завдяки його фінансовій підтримці вдалося зробити ремонт будівлі музею та поновити його експозицію.

Відак, від 2008 року Прилуцький краєзнавчий музей у новому приміщенні частково відкритий для відвідання, а у 2009 році заклад з піднесенням і великими планами на майбутнє візначив свій 115-літній ювілей[4].

У 2010 році музей дістав ім'я на честь одного зі своїх сподвижників — Василя Маслова, і нині офіційно називається Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова.

Актуальними для музейної і краєзнавчої справи в Прилуках залишаються питання, які ставлять місцеві краєзнавці — про створення літературного музею в кам'яниці Скоропадського, меморіального музею Народного артиста України М. Ф. Яковченка та української поетеси Л. В. Забашти в їх садибах, музею Тараса Шевченка на старовинному валу, історика М. І. Костомарова в його будинку в селі Дідівцях, музею Тараса Шевченка і Якова де Бальмана в Линовиці[5].