Приходькова Єлизавета Костянтинівна

Приходькова Єлизавета Костянтинівна (19 серпня 1892, Харків — 12 серпня 1975) — український фізіолог, член-кореспондент АН УРСР (1951), завідувачка кафедри фізіології Харківського медичного інституту (1946—1966).

Приходькова Єлизавета Костянтинівна
Народилася 19 серпня 1892(1892-08-19)
Харків
Померла 12 серпня 1975(1975-08-12) (82 роки)
Харків
Alma mater Харківський жіночий медичний інститут
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Заклад Харківський національний медичний університет, Інститут проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського НАМН України
Посада завідувачка кафедри фізіології
Нагороди
Звання професор

Біографія

Народилася в Харкові в дворянській родині, батько був юристом[1]. Закінчила гімназію з золотою медаллю 1911 року, поступила до природничого відділення Вищих жіночих курсів Товариства трудящих жінок. 1912 року перевелася до Харківського жіночого медичного інституту, який закінчила з відзнакою 1918 року.[2] З 1916 року[1] працювала на кафедрі фізіології жіночого медичного інституту, з 1921 приєднаної до Харківського медичного інституту.[3]

Співробітники Українського органотерапевтичного інституту в Харкові. Сидять (зліва направо) Георгій Фольборт, О. Н. Філіпова (співробітник фармакотерапевтичного відділення), З. Є. Щавинська (зав. науково-виробничим сектором), Єлизавета Приходькова (завідувачка фізіологічним відділенням), Василь Данилевський (директор), М. М. Денисенко; стоять (зліва направо) Бартольд Вартапетов (співроб. фізіологічного від.), П. А. Вялкова (співроб. від. травлення), Анатолій Воробйов (співробітник відділу травлення), Т. В. Тутаєв (зав. фармакотерапевтичним від.), Вінокуров, В. Д. Епштейн (співроб. біохімічного від.), А. А. Ліндберг, Г. Л. Ейнгорн (зав. гормоно-хімічної лаб.)

У 1919—1949 роках завідувала лабораторією фізіології Українського науково-дослідного інституту експериментальної ендокринології[3]. Працювала разом з Василем Данилевським і Георгієм Фольбортом.[4]

У 1946—1966 роках працювала завідувачкою кафедрою фізіології Харківського медичного інституту[5]. У 1949—1956 роках також була заступницею директора цього інституту[1].

1939 року захистила дисертацію доктора біологічних наук, 1940 року здобула вчене звання професора. Під час німецько-радянської війни в 1941—1944 роках поїхала в евакуацію до Чкалова, де була професором кафедри 1-го Харківського медичного інституту.[2]

У 1951 році обрана членом-кореспондентом АН УРСР.

Член КПРС з 1950 року. У 1956 році була делегаткою XX з'їзду КПРС[6]. Єлизавету Приходько обирали депутатом Харківської міської ради депутатів трудящих[1].

За спогадами Юрія Губського в 1963—1964 роках лекції Єлизавети Приходькової для студентів університету були вже несучасні та «нуднуваті»[7].

Науковий внесок

Приходькова досліджувала фізіологічну дію гормонів та нейромедіаторів на організм, зокрема роль ацетилхоліну в стимуляції секреції залоз, адреналіну та норадреналіну в симпатичній нервовій системі. Також працювала з екстрактами органів, виясняючи їх гуморальні функції.[8] Разом з Віктором Коганом-Ясним у 1930-ті роки вивчала роль інсуліну в регуляції роботи серця.

Приходькова також показала роль симпатичної нервової системи в регуляції артеріального тиску. Вона розробила декілька експериментальних моделей артеріальної гіпертензії.[2]

Під її керівництвом захищено 5 докторських і 14 кандидатських дисертацій[2] (за іншими даними консультувала й керувала принаймні 11 докторськими та 24 кандидатськими дисертаціями[1]).

Єлизавета Приходькова входила до складу першої редакції «Фізіологічного журналу» 1955 року[9].

Наукові праці
  • Приходькова Е. К., Долгинцева, Н. М. Труды Украинского психоневрологического института, Т.17, 1946(рос.)
  • Приходькова, Е. К. (1954). Творческий путь и общественная деятельность ВЯ Данилевского. Очерки истории медицинской науки и здравоохранения на Украине, 249—259.(рос.)
  • Гайсинська, М. Ю., Приходькова, Є. К., & Скалозуб, В. П. (1964). Адреналіноподібні речовини крові і стабілізація адреналіну сироваткою при експериментальній гіпертонії. Украинский биохимический журнал, 36(3), 431.

Нагороди

Примітки
  1. Історія АН УРСР, т. 2, с. 613—614. (1967)
  2. В. Г. Самохвалов, З. П. Петрова. Приходькова Єлизавета Констянтинівна // Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи: біобібліографічний довідник / МОЗ України, Харківський національний медичний університет ; за заг. ред. проф. В. М. Лісового. — Х. : ХНМУ, 2010. — С. 143.
  3. Приходькова Єлизавета Костянтинівна. Сайт НАН України
  4. Караченцев Ю. І. Сто років вітчизняній ендокринології (до 100-річчя ДУ «Інститут проблем ендокринної патології iм. В. Я. Данилевського НАМН України») Журнал Національної академії медичних наук України, 2019, Том 25, № 3: 353—357
  5. Кафедра фізіології. Сайи Харківського національного медичного університету
  6. Список делегатов XX Съезда КПСС. Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991(рос.)
  7. Юрий Губский. УЧИТЕЛЯ. КОЛЛЕГИ… МОЯ МЕДИЦИНА (1-2) Киев, 2018. — С. 46(рос.)
  8. Ганіткевич Я. Український медичний календар / Київ, 2016. — 220 с., с. 49
  9. В.Ф. Сагач, М.М. Ткаченко (2005). На передньому краї фундаментальних досліджень «Фізіологічному журналу» — 50 років. Фізіологічний журнал 51 (1): 5–12.

Джерела

Додаткова література
  • В. Г. Самохвалов, З. П. Петрова. Приходькова Єлизавета Констянтинівна // Вчені Харківського державного медичного університету 1805­-2005 / за ред. акад. А. Я. Циганенка. — Х., 2003. — С. 213—214
  • Петрова З. П. Харьковский физиолог, член-­корреспондент АН УССР Елизавета Константиновна Приходькова // Медицинская профессура СССР: материалы международной конференции (6 июня 2013 г., Москва) / РАМН, Научный совет по истории и философским проблемам медицины РАМН, НИИ истории медицины РАМН. — М., 2013. — С. 242—244.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.