Приходько Людмила Іванівна
Приходько Людмила Іванівна (нар. 19 червня 1945, м. Канів, Україна) — українська актриса. Народна артистка України (1993). Член правління СТДУ.
Приходько Людмила Іванівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася |
19 червня 1945 (76 років) Канів, Канівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР | |||
Діяльність | акторка | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Життєпис
Людмила Приходько народилася 19 червня 1945 року в місті Каневі Черкаської області.
Закінчила Київський інститут театрального мистецтва (1967, нині університет театру, кіно і телебачення).
Працювала в обласних музично-драматичних театрах у містах Полтаві (1967—1970), Івано-Франківську, Тернополі (1970—1976, нині академічний драматичний театр); від 1976 — у Волинському обласному музично-драматичному театрі (м. Луцьк).
У Канівській школі-гімназії, яку закінчила актриса, заснувала іменну стипендію Л. Приходько.
Ролі
Зіграла понад 150 ролей, у тому числі на тернопільській сцені:
- Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки),
- Анна («Земля» за О. Кобилянською),
- Валя («Іркутська історія» О. Арбузова),
- Оленка («Голубі олені» Олекси Коломійця),
- Юля (водевіль «Вірус кохання» Ю. Бобошка і В. Данилевича),
- Маруся («Роман Міжгір'я» П. Т. Ластівки за І. Ле),
- Женя («Ціною любові» Корнієнка),
- Дуся («Я завжди усміхаюсь» Я. Сегеля),
- Бібі («Чортове плем'я» Т. Мухтарова) та інші.
Нагороди
- Берегиня України (2017)[1]
Примітки
- Занюк Л. І, ставши особистістю, жити не заради власного успіху / Лариса Занюк // Волинь-нова. — 2017. — 3 червня. — С. 6.
Джерела
- Барна В., Моліцька Г., Щербак Л. Приходько Людмила Іванівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 141. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик // Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. — 264 с.
Література
- Демків, Б. Шукай свою мавку…: Творчий портрет // Ровесник. — 1972. — 15 лют.
- Органіста, С. Вона бачиіз Тарасової гори. // Волинь-нова. — 2016. — 17 грудня. — С. 6.
- Занюк Л. І, ставши особистістю, жити не заради власного успіху / Лариса Занюк // Волинь-нова. — 2017. — 3 червня. — С. 6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.