Причиненко Станіслав Володимирович

Станіслав Володимирович Причиненко (нар. 26 червня 1991, Сімферополь, УРСР, СРСР) — український та російський футболіст, півзахисник. Після анексії Криму Росією отримав російське громадянство[1].

Станіслав Причиненко
Станіслав Причиненко
Особисті дані
Повне ім'я Станіслав Володимирович Причиненко
Народження 26 червня 1991(1991-06-26) (30 років)
  Сімферополь, УРСР, СРСР
Зріст 182 см
Вага 74 кг
Громадянство  Україна Росія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб вільний агент
Юнацькі клуби
2002—2003
2003—2008
«Таврія»
«Шахтар» (Донецьк)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
2008—2010 «Шахтар-3» 52(9)
2011—2014 «Таврія» 31(2)
2014—2017 «Тосно»57(0)
2017  «Балтика»11(0)
2017 «Балтика»2(0)
2018 «Колхеті-1913» (Поті)10(0)
2019—2020 «Балтика»21(0)
2021 «Акрон» (Тольятті)2(0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
2006—2007 Україна (U-16) 11(3)
2006—2008 Україна (U-17) 14(1)
2008 Україна (U-18) 1(0)
2011 Україна (U-21) 1(0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 23 січня 2022.

Біографія

Станіслав народився 26 червня 1991 року в Сімферополі. Його батько Володимир Причиненко — один з найкращих футболістів сімферопольської «Таврії» за всю історію, після завершення кар'єри був тренером клубу[2].

Станіслав Причиненко під час виступів за «Таврію». 15 серпня 2011

В ДЮФЛ виступав на початку за «Таврію» з 2002 року по 2003 рік, а потім займався в школі донецького «Шахтаря». 2006 року на меморіалі Олександра Брагіна Причиненко був визнаний найкращим гравцем турніру, а «Шахтар» став переможцем турніру[3]. У наступному році на цьому ж турнірі «Шахтар» також здобув перемогу, а Причиненко був включений в символічну збірну турніру[4].

Клубна кар'єра

2008 року потрапив у «Шахтар-3», клуб виступав у Другій лізі України. У команді Причиненко став одним з лідерів[5]. Також він нерідко залучався до тренувань та товариських ігор разом з основним складом «Шахтаря»[6]. Взимку 2008 року в одному з товариських матчів він отримав травму[7], проте Дарійо Срна добре відгукувався про Станіслава[8].

Взимку 2009 року на передсезонному турнірі Кубок Кримтеплиці, «Шахтар-3» дійшов до фіналу де поступився молдавській «Олімпії» (1:1, 4:5 по пенальті)[9]. Всього за «Шахтар-3» він провів 52 матчі та забив 9 м'ячів, також зіграв 7 матчів та забив 1 гол в молодіжній першості України.

У січні 2011 року прибув на перегляд в «Таврію», разом з Петром Опаріним, який також виступав з ним в «Шахтарі-3» і також є сином колишньої легенди «Таврії»[10]. Незабаром він підписав контракт з клубом за схемою «1+1»[11].

У Прем'єр-лізі України дебютував 12 березня 2011 року в домашньому матчі проти криворізького «Кривбасу» (2:1)[12], Причиненко вийшов на 84-й хвилині замість Руслана Платона. У наступному матчі він вперше вийшов в основному складі у виїзному матчі проти київського «Арсенала» (1:2)[13], Причиненко в цьому матчі зміг забити два голи на 34-й та 42-й хвилинах у ворота Сергія Погорілого, а на 43-й хвилині він був замінений на Слободана Марковича через те, що у нього був розбитий ніс[14]. В подальшому продовжував виступати за кримчан, проте основним гравцем так й не став.

У червні 2014 року, після того як «Таврія» знялася зі змагань, на правах вільного агента перейшов в клуб російської ФНЛ «Тосно»[15].

Після анексії Криму отримав російське громадянство[1].

У 2017 та у 2019–2020 роках виступав за російський клуб «Балтика». У 2018 році грав за грузинський клуб «Колхеті-1913» (Поті). У першій половині 2021 року грав за російський клуб «Акрон» (Тольятті).

Кар'єра в збірній

З 2006 року виступав у юнацьких збірних України різних вікових категорій. У червні 2007 року у складі збірної до 16 років був викликаний Анатолієм Бузником на меморіал Віктора Баннікова[16]. Тоді юнацька збірна програла у фіналі одноліткам з Туреччини (0:2)[17], Причиненко в цьому матчі мав два хороших шанси забити гол, проте в обох моментах потрапив в штангу.

За збірну до 17 років виступав з 2006 року по 2008 рік і провів 14 матчів та забив 1 м'яч.

2008 року провів 1 матч за юнацьку збірну до 18 років.

У 2011 році неодноразово викликався до складу молодіжної збірної, проте на поле вийшов лише один раз — 9 серпня 2011 року у півфіналі Меморіалу Лобановського проти однолітків з Ізраїлю.

Сім'я

Є двоюрідний брат Денис, який також є професійним футболістом[1].

Примітки

  1. «Родители благодарны Путину за то, что в Севастополе не было майдана». Самый необычный немецкий футболист (рос.)
  2. 50 лучших. «Таврия» (часть первая) (рос.). Football.ua. 02.02.2010. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15.04.2011.
  3. Мемориал Брагина. Кубок остался в Донецке (рос.). Террикон. 17.10.2006. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15.04.2011.
  4. Мемориал Брагина: Первая победа в новом формате (рос.). Террикон. 28.08.2007. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15.04.2011.
  5. Донецк разочарован в «Динамо» (рос.). Football.ua. 18.10.2006. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15.04.2011.
  6. «Шахтёр» расписал ничью в Греции (рос.). Football.ua. 14.10.2007. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15.04.2011.
  7. Луческу снова вспоминает судейство (рос.). Football.ua. 24.02.2008. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15.04.2011.
  8. Срна: «Работа не может надоедать» (рос.). Football.ua. 13.02.2008. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15.04.2011.
  9. Обладателем Кубка Крымтеплицы стала «Олимпия» (Бельцы, Молдавия) (рос.). UA-Футбол. 23.02.2009. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15.04.2011.
  10. «Таврия» смотрит сына очередной легенды клуба (рос.). Football.ua. 17.01.2011. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15.04.2011.
  11. «Таврия» подписала сыновей легенд клуба (рос.). Football.ua. 28.02.2011. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15.04.2011.
  12. «Таврия» удержала преимущество (рос.). Football.ua. 12.03.2011. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15.04.2011.
  13. «Таврия» Причиненко боль «Арсеналу» (рос.). Football.ua. 09.04.2011. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15.04.2011.
  14. «Таврия»: очки — на вес золота (рос.). Football.ua. 10.04.2011. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15.04.2011.
  15. «Тосно» выиграл борьбу за Наваловского и приобрел хавбека «Таврии»
  16. На старте турнира Виктора Банникова (рос.). Football.ua. 08.04.2007. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15.04.2011.
  17. Так закалялись юноши (рос.). Football.ua. 13.06.2007. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15.04.2011.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.