Проа

Про́а — специфічний тип багатокорпусного вітрильника у народів на островах Полінезії та Самоа, розташованих в Тихому океані. Проа характерні в першу чергу для Малайського архіпелагу і островів Південного Тихого океану.

Проа з підвісним двигуном. Нова Каледонія
Проа. Модель

Перші згадки європейських дослідників про цей тип судна датуються XVI століттям. На теперішній час багато видів традиційних човнів вийшли з ужитку[1].

Етимологія

Слово проа запозичене з англійської мови (proa, раніші форми prow чи praw). До англійської слово потрапило, ймовірно, через посередництво нід. prauw і порт. parau з австронезійських мов: очевидно, від малай. perahu («човен»), що сходить до празах.-мал.-полін. *parahu/*padaw («вітрильний човен»)[2][3][1].

Опис
Проа. конструкція

Являє собою надзвичайно вузьке довге судно, що має на одному з бортів балансир-аутригер у вигляді колоди. Балансир пов'язаний з корпусом двома дерев'яними балками. Балансир знаходиться завжди на навітряному борті.

Аутрігер (балансир) каное, прив'язаний за допомогою мотузок з койру. Гуам

Управляється проа рульовим веслом, яке при повороті переносять на ніс, і, таким чином, ніс стає кормою, а корма — носом. Вітрило має форму низького трикутника, трапеції або прямокутника — так звані «крабова клішня» і танджа.

Розвивають швидкість до 25 вузлів. У XVIII столітті зафіксований випадок переходу між островами проа з 30 полінезійцями за одну добу. Відстань між пунктами перевищувала 400 морських миль.

Історія

Одні з найдавніших збережених зображень проа відносяться до VIII ст. н.е. Це боробудурський корабель — вітрильне судно з подвійним аутригером з островів Південно-Східної Азії, що зображене на барельєфах в буддійському храмовому комплексі в Боробудурі на о. Ява на території сучасної Індонезії[4]. Кораблі, зображені в Боробудурі, швидше за все були типом суден, що використовувались для морської торгівлі і морських походів таласократичними імперіями Матарам і Шривіджая, що панували в цьому регіоні приблизно з VII по XIII століття. Функція аутригера полягала в стабілізації корабля. Вчені вважають, що це найбільш вірогідний тип суден, що використовуються для подорожей та досліджень австронезійськими народами по Південно-Східній Азії, Океанії та Індійському океані.

Див. також

Примітки
Послідовність розвитку австронезійських човнів
  1. Blackburn, Graham (2003). The Illustrated Encyclopaedia of Ships and Boats. I.B.Tauris. с. 262. ISBN 9781860648397.
  2. Mahdi, Waruno (1999). The Dispersal of Austronesian boat forms in the Indian Ocean. У Blench, Roger; Spriggs, Matthew. Archaeology and Language III: Artefacts languages, and texts. One World Archaeology 34. Routledge. с. 144–179. ISBN 978-0415100540.
  3. American Heritage Dictionary of the English Language (вид. 5th). Houghton Mifflin Harcourt. 2015. ISBN 9780544454453.
  4. Naʻalehu Anthony (25 вересня 2015). The Borobudur Temple Ship: Bringing a Memory Back to Life. National Geographic. Процитовано 3 листопада 2015.

Посилання

Ресурси інформації щодо проа

Варіанти конструкції проа
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.