Нгалава

Нгалава (ngalawa) або унгалава (ungalawa)[1] — традиційне вітрильне каное з подвійним аутригером (тримаран) народності суахілі, що широко використовується місцевим населенням на архіпелазі Занзібар та на узбережжі материкової Танзанії та Кенії[2] в якості прибережного рибальського човна, а також для перевезення вантажів або людей на короткі відстані[3].

Нгалава. Спуск на воду. Кенія

Опис
Нгалава на воді. о.Чамбе, Танзанія
Нгалави на пляжі. Кіліфі-Крік, Кенія

Нгалаву можна розглядати як удосконалену форму іншого поширеного типу суахілійського човна — звичайного каное-довбанки, відомого як мтумбві (mtumbwi), до якого додано вітрило і балансир. Загалом конструкція нгалави відрізняється як своєю ефективністю, так і простотою — для виготовлення судна потрібен цільний стовбур дерева для корпусу, декілька брусів для щогли, аутригерів і стерна та трикутний шматок тканини для вітрила[4].

Корпус нгалави представляє собою каное-довбанку, виготовлену з цільного стовбура довжиною біля 5–6 м., шириною біля 0,5 м і висотою біля 0,7 м, отесану з країв і видовбану зсередини[5]. Для збільшення остійності, з кожного боку до корпусу каное кріпляться виносні аутригери (балансири). Подвійний аутригер складається з двох 3-4 метрових дерев'яних брусів, закріплених перпендикулярно корпусу (передній кріпиться перед щоглою, а задній біля корми), до яких під кутом на двох додаткових брусах кріпляться пласкі дошки-поплавки (схожі по формі на лижі), закріплені у положенні «на ребрі». Загальна ширина обох аутригерів від поплавка до поплавка складає 5-6 метрів.

Видно роботу матроса-балансувальника. Нгалава на о. Занзібар, Танзанія.

Єдина щогла розміщується в центральній частині корпусу каное, часто трохи нахилена до носа і несе одне косе, зазвичай чотирикутне арабське вітрило з дуже короткою передньою шкаториною або подібне до нього трикутне латинське вітрило, загальною площею 30-40 м². Для управління човном використовується навісне стерно з румпелем, що є досить рідким випадком для такого типу суден, як каное[2]. Зазвичай команда нгалаву складається з двох людей — один управляє човном, а інший балансує тримаран, пересуваючись між аутригерами[2].

Через свою легкість і неглибоку осадку, нгалава є дуже швидким судном і може досягати під вітрилом швидкості 5-10 вузлів[4].

Походження
Нгалава на марці Занзібару

Суахілі зі східноафриканського узбережжя є одним з небагатьох не австронезійських народів, що використовують човни з балансирами (аутригерами).

Каное з аутригерами є спадщиною австронезійських народів з Малайського архіпелагу в Південно-Східній Азії і використовувались ними для далеких морських подорожей. Вважається, що використання аутригерів могло бути спричинене необхідністю додання човнам остійності після винаходу австронезійцями вітрил типу "крабова клешня" приблизно у 1500 р. до н.е[6]. З островів Південно-Східної Азії каное з аутригерами поширились разом з хвилями австронезійської міграції по численним островам Тихого і Індійського океану. Лише декілька певних не австронезійських народностей також використовують човни з аутригерами, але ідею і технологію таких човнів вони перейняли в ході контактів з австронезійцями. До таких народностей відносяться сингали на Шрі-Ланці, де човни з балансиром відомі як орува[7], деякі групи на Андаманських та Нікобарських островах[8], а також суахілі на східноафриканському узбережжі, які запозичили ідею тримарана у малагасійців - нащадків австронезійських народів, що колонізували сусідній острів Мадагаскар на початку нашої ери[9].

Назва та технологія нгалави були адаптовані суахілі від назви і технології малагасійського тримарана лакана, типового для західного узбережжя Мадагаскару[10], який, в свою чергу є адаптацією технології типового австронезійського проа, каное з балансиром, привнесеною на Мадагаскар австронезійськими народами в 200—500 рр н.е[9]. Цікаво, що в XIX-XX століттях мадагаскарська лакана втратила один з балансирів, тоді як нгалава залишилась класичним тримараном.

Якщо форма корпусу нгалави була запозичена суахілі від австронезійців, коса трапецієподібна форма арабських вітрил нгалави походить від арабських дау, які разом з арабськими торгівцями потрапили на узбережжя Суахілі з 10-11 століття. Через схожість форми трикутних вітрил нгалави з вітрилами іншого традиційного суахілійського човна типу машуа, що відноситься до дау, нгалаву часто також називають дау. Це є помилкою, оскільки нгалава відноситься до каное з двома балансирами (тримаран), а справжні дау відносяться до однокорпусних кільових суден з набірним корпусом[11].

Див. також

Посилання

Галерея

Примітки
  1. Small Tri Guy. Jim Brown’s Coming Seaclipper 20 trimaran (the "Janganda"). Small Trimarans.
  2. Boat with ngalawa bilateral stabilizer . National Maritime Museum in Gdańsk.
  3. Traditional Boat Building: An Intersection of Zanzibar ’s Culture and Environment
  4. The mighty Ngalawa. web.archive.org. 19 червня 2017. Процитовано 30 січня 2021.
  5. Dhows and Traditional Boats: Ngalawa
  6. Horridge A (2008). "Origins and Relationships of Pacific Canoes and Rigs" (PDF). In Di Piazza A, Pearthree E (eds.). Canoes of the Grand Ocean. BAR International Series 1802. Archaeopress. ISBN 9781407302898. Archived (PDF) from the original on 26 July 2020.
  7. Kapitän, Gerhard (May 1989). "Records of Native Craft in Sri Lanka—I: The single outrigger fishing canoe oruwa—Part 2.2: Rowed, paddled and poled oru". International Journal of Nautical Archaeology. 18 (2): 137–149. doi:10.1111/j.1095-9270.1989.tb00185.x.
  8. Irenäus Eibl-Eibesfeldt, Land of a Thousand Atolls: A Study of Marine Life in the Maldive and Nicobar Islands, World Publishing Co., Cleveland and New York, 1964.
  9. Crowley, B.E. (2010)
  10. Allibert, Claude (2011), р.45
  11. Hawkins, Clifford W. (1977)

Джерела
  • Allibert, Claude (2011). «Austronesian migration and the establishment of the Malagasy civilization: contrasted readings in linguistics, archaeology, genetics and cultural anthropology». In Tim Curtis (ed.). Islands as Crossroads: Sustaining Cultural Diversity in Small Island Developing States. UNESCO. p. 45. ISBN 9789231041815.
  • Crowley, B.E. (2010). «A refined chronology of prehistoric Madagascar and the demise of the megafauna». Quaternary Science Reviews. 29 (19–20): 2591—2603. Bibcode: 2010QSRv…29.2591C. doi:10.1016/j.quascirev.2010.06.030.
  • Hawkins, Clifford W. (1977). The Dhow: An Illustrated History Of The Dhow And Its World, Nautical Publishing Co. Ltd, ISBN 978-0245526558 (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.