Проксима Центавра
Про́ксима (лат. proxima — найближча, поруч) — на поточний момент найближча до Сонячної системи зоря. Червоний карлик 11-ї видимої зоряної величини. Змінна (спалахуюча) зоря типу UV Кита. Її світність майже в 18 000 разів менша від сонячної, тому її не видно неозброєним оком[7]. Зорю було відкрито 1915 року Робертом Іннесом, директором Союзної обсерваторії (ПАР)[8].
Проксима відмічена Ромбом | |
Дані спостереження Епоха J2000 | |
---|---|
Сузір’я | Центавр |
Пряме піднесення | [1] |
Схилення | [1] |
Видима зоряна величина (V) | 11,05 [1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | M6Ve[1] |
Показник кольору (B−V) | 1.90[1] |
Показник кольору (U−B) | 1.43[1] |
Тип змінності | Змінна зоря типу UV Кита |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | −21.7 ± 1.8 км/c |
Власний рух (μ) | Пр.сх.: −3775.40[1] мас/р Схил.: 769.33[1] мас/р |
Паралакс (π) | 768.7 ± 0.3 мас |
Відстань | 4.243 ± 0.002 св. р. (1.3009 ± 0.0005 пк) |
Абсолютна зоряна величина (MV) |
15.49[2] |
Фізичні характеристики | |
Маса | 0.123 ± 0.006[3] M☉ |
Радіус | 0.145 ± 0.011[3] R☉ |
Світність | 0.0017[4] L☉ |
Ефективна температура | 3,042 ± 117[3] K |
Обертання | 83.5 днів[5] |
Вік | 4.85×109[6] млрд. років |
Інші позначення | |
Проксима, Проксіма, α Центавра C, CCDM J14396-6050C, GCTP 3278.00, GJ 551, HIP 70890, LFT 1110, LHS 49, LPM 526, LTT 5721, NLTT 37460, V645 Centauri, V645 Cen[1] | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для Proxima |
Вважається, що вона є третім компонентом системи α Центавра[9]. Віддалена від компонентів A і B на відстань 15 000 ± 700 а.о. (0,02 пк), і має незначну швидкість відносно них. Однак є невелика ймовірність, що це таки окрема зоря[10].
Проксима перебуває в стані конвективного турбулентного руху, про що свідчать численні спалахи на її поверхні, зафіксовані спостереженнями як у видимому, так і в рентгенівському діапазонах.
Навколо Проксими на відстані 0,05 астрономічної одиниці з періодом 11,2 дні обертається екзопланета — Проксима b — масою щонайменше 1,3 маси Землі. Температура на поверхні планети така, що вода на ній може бути у рідкому стані[11].
Див. також
Посилання
- База даних позасонячних об'єктів. SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 11 серпня 2008.(англ.)
- Kamper, K. W.; Wesselink, A. J. (1978). Alpha and Proxima Centauri. Astronomical Journal 83: 1653–1659. doi:10.1086/112378. Процитовано 3 серпня 2008.
- Ségransan, D.; Kervella, P.; Forveille, T.; Queloz, D. (2003). First radius measurements of very low mass stars with the VLTI. Astronomy and Astrophysics 397: L5–L8. doi:10.1051/0004-6361:20021714. Процитовано 7 серпня 2008.
- See Table 1, Doyle, J. G.; Butler, C. J. (1990). Optical and infrared photometry of dwarf M and K stars. Astronomy and Astrophysics 235: 335–339. Bibcode:1990A&A...235..335D. and p. 57, Peebles, P. J. E. (1993). Principles of Physical Cosmology. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. ISBN 0691019339.
- Benedict, G. Fritz et al. (1998). Photometry of Proxima Centauri and Barnard's Star Using Hubble Space Telescope Fine Guidance Sensor 3: A Search for Periodic Variations. Астрономічний журнал (The Astronomical Journal) (англ.) 116 (1): 429–439. doi:10.1086/300420. Процитовано 9 липня 2007.
- Kervella, Pierre; Thevenin, Frederic (15 березня 2003). A Family Portrait of the Alpha Centauri System: VLT Interferometer Studies the Nearest Stars. ESO. Процитовано 3 січня 2014.
- Астрономы опубликовали фото Проксимы Центавра
- Glass, I. S. (July 2007). The Discovery of the Nearest Star. African Skies 11: 39. Bibcode:2007AfrSk..11...39G.
- Проксима Центавра // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 382. — ISBN 966-613-263-X.
- Jeremy G. Wertheimer and Gregory Laughlin (2006). "Are Proxima and α Centauri Gravitationally Bound?". The Astronomical Journal 132. Процитовано 21 червня 2010.
- G. Anglada-Escudé et al., "A terrestrial planet candidate in a temperate orbit around Proxima Centauri" Nature 536 (2016) 437-440.