Проксима Центавра b

Проксима Центавра b (також відома як Проксима b) екзопланета в системі червоного карлика Проксима Центавра, найближчої до Сонця зорі. Розташована на відстані близько 4,25 світлових років (1,3 парсеків або 40 трлн км) від Землі, у сузір'ї Центавра.

Проксима Центавра b
Екзопланета Перелік екзопланет

Проксима Центавра b у бінарній системі Альфа Центавра – в уяві художника.
Материнська зоря
ЗоряПроксима Центавра
Сузір'яЦентавр
Маса(m)0.123 (± 0.006) M
Радіус(r)0.141 (± 0.007) R
Ефективна температура(T) 3042 (± 117) K

За оцінками дослідників, планета перебуває в такій зоні навколо зорі, що придатна для існування життя[1].

 Історія відкриття

Попередні дослідження натякали на існування планети навколо Проксими Центавра. Планету відкрили методом Доплера (за змінами променевої швидкості). Справа в тому, що не тільки зоря впливає на рух планет її системи, але й планети змінюють рух своєї зорі. Рух зорі та планети навколо спільного центру мас призводить до невеликих змін радіальної швидкості зорі: планета ніби погойдує зорю. Спектр зорі зазнає зсуву і такі зміни реєструють за допомогою спектрографа.[2] Починаючи з 2000 року, науковці на чолі з Гіллемом Анґлада-Ескуде (університет королеви Марії в Лондоні) спостерігали за допомогою спектрографа за зсувами у спектрі зорі. Вимірювання показали, що зміни відбуваються з періодом 11,2 доби. Але астрономи тоді ще не могли визначити, чи сигнал був зумовлений екзопланетою, що обертається навколо зорі, чи якоюсь іншою причиною[3].

У січні 2016 Анґлада-Ескуде та його колеґи розпочали кампанію, яка мала підтвердити або спростувати існування екзопланети навколо Проксими. Європейська південна обсерваторія задовольнила їх запит і на період з 19 січня до 31 березня надала один зі своїх телескопів для щоденних 20-хвилинних спостережень за зорею[3]. Дані збирали спектрографами HARPS і UVES за допомогою методу Доплера[4]. Лише 10 днів цих спостережень вистачило, щоби переконатись, що планета справді існує[3].

Перше повідомлення про відкриття з'явилося в журналі Der Spiegel 12 серпня 2016 року[1]. 24 серпня інформацію підтвердили співробітники Європейської південної обсерваторії[4][5][6][7].

 Фізичні характеристики 

Поверхня Проксими Центавра b — в уяві художника Мартіна Корнмессера.

Екзопланета щонайменше в 1,27 рази масивніша за Землю. Період обертання навколо зорі — 11,2 днів[4].

Найімовірніше, екзопланета перебуває у припливному захопленні зі своєю зорею, тому завжди обернена до неї одним боком[4].

Відстань планети до своєї зорі (радіус орбіти) становить близько 0,05 астрономічних одиниць (7,5 млн км)[8]. Це лише 5 % відстані між Землею та Сонцем, але оскільки випромінювання червоного карлика значно слабше, ніж випромінювання Сонця, Проксима b перебуває у зоні, придатній для життя[9].

Рівноважна температура на Проксимі b оцінена як така, що дозволяє воді на поверхні планети існувати в рідкому стані[6].

Перспективи дослідження

Перший шанс людства дослідити цю планету (як частину сузір'я Центавра) може дати ініціатива Breakthrough Starshot, у межах якої у найближчі десятиліття заплановано створити флот невеликих космічних зондів, які рухатимуться за лазерним променем. Рухаючись зі швидкістю приблизно 20 % від швидкості світла, за 20 років вони здолають відстань від Землі до Проксими Центавра, що становить 1,3 парсека[3].

 Примітки

 Посилання 

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.