Проспект Незалежності (Житомир)
Проспе́кт Незале́жності — проспект у Богунському районі Житомира, довжиною 3,7 км. Пролягає від майдану Визволення до вулиці Київської.
Проспект Незалежності Житомир | |
---|---|
![]() | |
Район | Богунський |
Колишні назви | |
вулиця Ватутіна | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 3,7 км |
Координати початку | 50°16′33″ пн. ш. 28°38′51″ сх. д. |
Координати кінця | 50°16′06″ пн. ш. 28°41′36″ сх. д. |
Поштові індекси | 10001, 10020, 10029, 10031 |
Транспорт | |
Тролейбуси | 10 (з 1980 року) |
Маршрутні таксі | 8, 26, 27 |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
![]() | |
![]() |
До проспекту прилучаються вулиці та провулки:
- пров. Вільський 2-й
- пров. Кавалерійський
- вул. Покровська (перетинає)
- пров. Художника Кириченка
- вул. Отаманів Соколовських
- пр. Академіка Тарасєвича
- вул. Івана Мазепи
- вул. Східна (перетинає)
- пров. Галанчикової
- пров. Північний
- пров. Черняхівський
- пров. Іподромний 1-й
- пров. Іподромний 2-й
- вул. Михайла Грушевського (перетинає)
- пров. Товарно-Вантажний.
Історія
Проспект відомий з 1975 року як вулиця Ватутіна, що після приєднання у 1971 році до міської межі смт Крошня об’єднала одразу дві вулиці — Транзитну та Іподромну.
Вулиця Транзитна сформувалась у 1950-х роках, як транзитна дорога. Згідно генплану мала об’єднати Новоград-Волинське шосе, що проходило через Врангелівку (сучасний мікрорайон Богунія) та Київське шосе через Мар’янівку та Смоківку. Також за цим генпланом на Мар'янівці було збудовано сім Транзитних провулків, однак вони так і залишились «відірвані» від Транзитної вулиці. Під час німецької окупації міста вулиця носила назву Чешсько-Крошенська алея (нім. Tschechsko Kroschenski Gasse). До приєднання селища Крошні розділяла Житомир та Житомирський район.
Вулиця Іподромна отримала назву завдяки тому, що у цій частині міста наприкінці XIX — початку XX діяв іподром, з поля якого також здійснювали показові польоти. Зокрема льотчики Уточкін, Єфімов, Нестеров. На його місці впродовж 1904—1914 років побудовано тюрму (зараз Житомирська установа виконання покарань (№ 8)), до якої було прокладено вулицю.[1]
Сучасна назва — з 2016 року, згідно розпорядження міського голови Про перейменування топонімічних об’єктів та демонтаж пам’ятних знаків у м. Житомирі від 19 лютого, №112.[2]
Будівлі та визначні місця
- №10А — церква ЄХБ
- №10Е — Російсько-Вільське військове кладовище
- №13 — розважальний комплекс «Dodo»
- №15А — меблева фабрика «Луч»
- №45 — молочна фабрика «Рейнфорд»
- №55 — автотранспортне підприємство 11855
- №55В — торговельний центр «Метро»
- №172 — Житомирська виправна колонія №4 та Житомирська установа виконання покарань (№ 8).
Примітки
- Управління Державної пенітенціарної служби в Житомирській області. www.kvs.gov.ua. Процитовано 18 червня 2017.[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Сергій Сухомлин підписав розпорядження про перейменування вулиць у Житомирі. old.zt-rada.gov.ua. Процитовано 18 червня 2017.
Література
- Мокрицький Г.П. Вулиці Житомира / Енциклопедія Житомира. - Кн. 1. - Житомир: Вид-во "Волинь", 2007. - 640 с.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795. – 2006: Довідник: Офіційне видання / Упоряд. Р.Ю. Кондратюк,. Д.Я. Самолюк, Б.Ш.