Протогеометричний стиль

Протогеометричний стиль — тип давньогрецького вазопису, характерний для середнього періоду «темних віків» та початку архаїчного періоду (приблизно 1050—900 роки до н. е.).

Протогеометрична амфора, Афіни, 975—950 до н. е., Британський музей

Приблизно через століття після занепаду мікенської цивілізації в результаті дорійського вторгнення поява псевдогеометричної кераміки стала першою ознакою культурного відродження (до цього існувала дуже примітивна субмікенська кераміка, досягнення мікенського періоду були в основному забуті).

Завдяки використанню швидкого гончарного кола посудини цього періоду технічно досконаліші, ніж посудини раннього етапу «темних віків». Декоративні елементи на протогеометричних судинах обмежуються суто абстрактними мотивами; найчастіше зустрічаються широкі горизонтальні смуги навколо вінця і середини корпусу, а також концентричні кола, нанесені за допомогою циркуля і кількох мазків.

Серед інновацій потрібно відзначити деякі нові форми амфор, що виникли під мікенським впливом. Серед таких амфора з ручками у середній або горловий частини, кратер і лекіф. Аттичні гончарі змінили форму цих судин завдяки використанню швидкого гончарного кола — збільшилася їх висота, а отже, і площа нанесення малюнка. Починаючи з 9 століття до н. е. протогеометричний стиль змінюється геометричним стилем.