Прохорський Василь Петрович
Василь Петрович Прохорський (* 4 травня 1980, Щуча Гребля, Чернігівська область, УРСР — пом.18 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану, волонтер Медичної служби. Загинув під час штурму Євромайдану спецпідрозділами «Беркут». Електрик торговельного обладнання.[1] Герой України.
Василь Прохорський | |
---|---|
| |
Ім'я при народженні | Василь Петрович Прохорський |
Народився |
4 травня 1980 Щуча Гребля, Бахмацький район, Чернігівська область, Українська РСР |
Помер |
18 лютого 2014 (33 роки) Київ, вулиця Інститутська ·вбитий пострілом з боку підрозділу «Беркут» |
Поховання | смт. Дмитрівка, Бахмацький район, Чернігівська область |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | електрик |
Відомий завдяки | оборонець Майдану |
Конфесія | православний |
Батько | Петро Прохорський |
Нагороди | |
Життєпис
Народився у козацькій родині Прохорських — вихідців з Прохорівської сотні Ніжинського полку. Закінчив Дмитрівську середню школу. Працював певний час у органах МВС України, після звільнення — в охоронній фірмі у Києві. Займався спортом, вів сторінку у соціальних мережах із гаслом «Рабів до раю не пускають».
Участь у Євромайдані
За свідченням друзів та колишніх однокласників, активно брав участь у акціях Євромайдану з початку грудня 2013 року. Перевагу надавав волонтерській роботі у медичній службі, з якою зустрів штурм спецпідрозділів «Беркут» 18 лютого 2014 року. Завантажуючи поранених у карети швидкої допомоги, отримав кульове поранення у потилицю, від чого помер на місці. Це сталося в районі Львівської барикади на вулиці Інститутській, ближче до 18.00.
Мати загиблого Світлана Діденко свідчить:
У січні, коли «Беркут» почав наступати, Василь вирішив бути на барикадах постійно. Але мамі Світлані Діденко вдалося відмовити сина. — Він був віруючою людиною, — говорить Світлана Миколаївна. Наступного дня після похорону її забрали до лікарні. Зовсім погано із серцем. — Останнім часом, вітаючись, говорив: «Слава Україні!». Ще й мене навчив, як правильно відповідати: «Героям слава!»
Після тривалих розшуків зниклого безвісти Прохорського, його тіло знайшли у морзі Центру судово-медичної експертизи МОЗ України (на вулиці Оранжерейній) 22 лютого.
Із ФБ:
«18.02.14 после работы в 17 час. поехал на Майдан. В 19 час. уже на связь не выходил. Ночевать не пришел. На работу утром не вышел. Друзьями найдены около Михайловского собора его куртка и телефон. Сегодня ходили на опознание – выбиты зубы, весь синий...»
Без годувальника залишилися стара мати та бабуся, молодший брат.
Вшанування
Поховано 23 лютого у смт. Дмитрівка на Алеї Слави. Репортаж про похорон активіста Майдану, одного з героїв «Небесної Сотні», показав 5-ий загальнонаціональний телеканал. 26 вересня у Дмитрівці встановлений пам'ятник на честь Прохорського, елеметном якого стала символічна майданна шина. Портрет Василя Прохорського у терновому вінці розташований у фоє Верховної Ради України — поруч з іншими фотопортретами загиблих учасників Євромайдану.
18-та сесія (позачергова) Чернігівської обласної ради, яка відбулася 4 березня 2014, прийняла рішення: «Про порушення клопотання про присвоєння звання „Герой України“ Мовчану Андрію Сергійовичу, посмертно» та «Про порушення клопотання про присвоєння звання „Герой України“ Прохорському Василю Петровичу, посмертно».[3]
Підтримуючи ці рішення голова обласної ради, зазначив: «це молоді хлопці, які віддали своє життя за демократичний і європейський вибір нашої держави. Вони заслуговують на всенародну вдячність і вшанування». Пам'ять загиблих земляків-майданівців присутні вшанувати хвилиною мовчання.
У Чернігові, розпорядженням міського голови від лютого 2016 року, вулицю Ленінградську перейменовано на честь Героя України Василя Прохорського[4].
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[5]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[6]
Застереження
Василь Прохорський — один із трьох загиблих учасників Євромайдану з Чернігівської області.
У багатьох джерелах помилково вказано місце народження загиблого — Чернівецька область, також існують різночитання дати загибелі — 18 чи 20-те лютого.
Примітки
- Електрик Василь Прохорський: «Рабів до раю не пускають…»
- Загиблі Герої Євромайдану. Телеканал ZIK
- Позачергова сесія Чернігівської обласної ради клопоталася про присвоєння звання «Герой України» Андрію Мовчану та Василю Прохорському
- Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
- Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015