Процес ВУХИН

В основу процесу ВУХИНу було покладено спосіб «Конвертоль», допрацьований з урахуванням специфіки коксуючого вугілля сходу Росії — Іркутського та Кузнецького басейнів, збагачувальних фабрик Карагандинського та Магнітогорського металургійних комбінатів Череповецького та Губахінського коксохімзаводів. Як зв'язуючу речовину застосовано різні важкі нафтові масла — крекінг-залишки, мазут, суміші асфальтенів з газойлем і гасом, екстракти тощо. У ході попередніх лабораторних досліджень визначено характер і ступінь впливу на процес різних технологічних параметрів: витрат масляного агенту і його температури, стадій метаморфізму вугілля, температури й рН суспензій, крупності вихідного вугілля, інтенсивності та тривалості агітації. Процес включав дві головні операції — власне агломерацію та виділення агломерату шляхом флотацій.

Напівпромислові випробування технології ВУХИНу на установці продуктивністю до 150 кг/год підтвердили результати лабораторних досліджень. Збагачення відсіву рядового вугілля крупністю 0-3 мм та зольністю 15-20 % цим способом при обезводненні концентрату у відстійній центрифузі забезпечило одержання таких показників: вихід концентрату — 82-85 %; зольність концентрату 7,5-8,5 %; зольність відходів 80-83 %; вологість концентрату 7,5-8,5 %. Спеціальні дослідження по коксуванню концентратів масляної агломерації показали, що їх участь в шихті покращує якість коксу і збільшує вихід цінних хімічних продуктів коксування.

В 1967—1969 р.р. здійснена дослідно-промислова апробація технології ВУХИНу на збагачувальній фабриці Губахінського коксохімзаводу. Процес реалізовано на установці продуктивністю до 3 т/год. Вихідну суспензію густиною 350—450 г/л нагрівали до 40-70 °С і вводили в неї масляний агент. Одержану суміш перемішували в мішалці при n_в=2000-3000 хв^-1 протягом 5-10 хв. Слід особливу увагу звернути на оригінальну конструкцію мішалки, дифузор якої ліквідує воронку. Продукт перемішування розділяли на відсажувальній центрифузі. Технологічна схема (рис.1) передбачала також розрідження продукту перемішування до 200—300 г/л з наступним його розділенням флотацією та зневодненням на тій же центрифузі.

При зольності і крупності вихідного шламу 27 % та 0-3 мм відповідно, а також витратах зв'язуючого 4-7 мас.% одержано гранульований концентрат зольністю 13 % і вологістю 7-12 %. Крупність гранул в залежності від витрати масла досягала 2 мм. По одержаним даним для умов Губахінського КХЗ спроектована установка продуктивністю до 50-55 т/год, яка періодично функціонувала до 90-х років. За даними ЦНИИТЭИчермет (Росія) економічний ефект від її впровадження становив близько 1 млн радянських рублів на рік.

• Спеціальні методи збагачення корисних копалин
• Масляна агломерація вугілля

• В.Білецький, П.Сергєєв, Ю.Папушин Теорія і практика селективної масляної агрегації вугілля. — Донецьк — 1996.
• Сергєєв П. В., Білецький В. С. Селективна флокуляція вугільних шламів органічними реагентами. (монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2010. — 240 с.