Прошак Андрій Васильович

Андрій Васильович Прошак;
	Сержант
Загальна інформація
Народження	9 червня 1990; Івано-Франківськ, УРСР
Смерть	31 січня 2015 (24 роки); с. Рідкодуб, Донецька область, Україна
Військова служба
Роки служби	2012–2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Гірська піхота
Формування	128 ОГПБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрій Васильович Прошак (9 червня 1990, Івано-Франківськ — 31 січня 2015, с. Рідкодуб, Донецька область) — український військовик, сержант, стрілець-помічник гранатометника 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї гірсько-піхотної бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився 9 червня 1990 року в місті Івано-Франківськ. Навчався у середній загальноосвітній школі № 24. Після закінчення 7 класу — в Івано-Франківському обласному ліцеї-інтернаті для обдарованих дітей із сільської місцевості. Закінчивши ліцей у 2007 році, продовжує навчання як студент Коледжу електронних приладів ІФНТУНГ за спеціальністю «Системна інженерія»[1].

У травні 2012 року призваний на військову службу до Збройних сил України. Після проходження служби, звільнився у запас і працював у системі охоронних структур[1].

Внаслідок Російської збройної агресії проти України 2 березня 2014 року мобілізований до 5 батальйону «Прикарпаття». Після розформування підрозділу продовжив службу в 128-й гірсько-піхотній бригаді на посаді стрільця-помічника гранатометника[1].

У ніч на 31 січня група бійців, у якій був Андрій, покинула опорний пункт для евакуації поранених із зони активних бойових дій Нікішине — Рідкодуб у напрямку Дебальцевого. У дорогу вирушили дві бойові машини піхоти, які дорогою потрапили у засідку в якій загинув Андрій Прошак[2]. Тіло не могли знайти через сильні бої. Наприкінці лютого його знайшли серед вивезених до Дніпропетровська загиблих бійців[3].

Похований на Алеї слави центрального міського кладовища Івано-Франківська[1].

Нагороди та звання

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
Рішенням Івано-Франківської міської ради № 43-25 від 25 квітня 2019 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Івано-Франківська» (посмертно)[5].

Вшанування пам'яті

30 травня 2015 року на фасаді будівлі Івано-Франківського академічного ліцею — інтернату (вулиця Юності, 13), де навчався Андрій, йому відкрито меморіальну дошку.
14 квітня 2016 року на фасаді будівлі Івано-Франківської загальноосвітньої школи № 24 (вулиця Хіміків, 1), де навчався Андрій, йому відкрито анотаційну дошку[6].
20 вересня 2017 року в місті Івано-Франківськ на території Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (вулиця Карпатська, 15) було відкрито пам'ятний знак студентам, які загинули під час антитерористичної операції на Сході України, серед яких ім'я Андрія Прошака[7].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 31 січня[8][9].

Примітки

Андрій Прошак. Івано-Франківськ - місто героїв. Процитовано 7 лютого 2016.
Історія двох «опорників». Розповідь очевидців про драму Нікішиного та Рідкодуба. Репортер. 5 лютого 2016. Процитовано 7 лютого 2016.
Знайшли тіло загиблого під Дебальцевим франківця Андрія Прошака – мати їде на опізнання. Kurs.if.ua. 26 лютого 2015. Процитовано 7 лютого 2016.
Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Про присвоєння звання «Почесний Громадянин міста Івано-Франківська». namvk.if.ua. Нормативні акти Івано-Франківської міської ради. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021.
В Івано-Франківську відкрили анотаційні дошки загиблим героям – Андрію Прошаку та Сергію Харенку. gk-press.if.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2021.
В університеті нафти і газу відкрили пам’ятний знак полеглим в АТО студентам (ФОТО). report.if.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2022.
В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 31 січня 2022.
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 31 січня на YouTube

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[geroi.if.ua-1] Андрій Прошак. Івано-Франківськ - місто героїв. Процитовано 7 лютого 2016.

[2] Історія двох «опорників». Розповідь очевидців про драму Нікішиного та Рідкодуба. Репортер. 5 лютого 2016. Процитовано 7 лютого 2016.

[3] Знайшли тіло загиблого під Дебальцевим франківця Андрія Прошака – мати їде на опізнання. Kurs.if.ua. 26 лютого 2015. Процитовано 7 лютого 2016.

[4] Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[if-5] Про присвоєння звання «Почесний Громадянин міста Івано-Франківська». namvk.if.ua. Нормативні акти Івано-Франківської міської ради. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021.

[6] В Івано-Франківську відкрили анотаційні дошки загиблим героям – Андрію Прошаку та Сергію Харенку. gk-press.if.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2021.

[7] В університеті нафти і газу відкрили пам’ятний знак полеглим в АТО студентам (ФОТО). report.if.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2022.

[8] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 31 січня 2022.

[9] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 31 січня на YouTube