Пружанський повіт (Російська імперія)

Пружанський повіт (біл. Пружанскі павет) — історична адміністративно-територіальна одиниця Слонімської, Литовської та Гродненської губернії. Адміністративний центр — місто Пружани.

Пружанський повіт
Герб повітового центру
Губернія Гродненська губернія
Центр Пружани
Створений 1795
Площа 333 512 (3643.6 км²) (1897)
Населення 139 100 осіб (1897)
Густота 38.2 осіб / км²
Попередники Річ Посполита
Наступники  Польща Поліське воєводство

Підпорядкування

Населення

Повіт знаходився на межі української етнічної території.

За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призовного віку повіту становила 86,5 %, євреїв — 9 %, поляків — 3 %, німців — 0,7 %, татар — 0,03 %[1].

За переписом 1897 року чисельність населення становило 139 074 особи[2]. У повітовому місті Пружани проживало 7 633 мешканці[3]. Розподіл населення за рідною мовою згідно з переписом 1897 року[2]:

МоваОсібВідсоток
білоруська10498875,5 %
єврейська1779712,8 %
українська92786,7 %
російська41823,0 %
польська19361,4 %
німецька3920,3 %
татарська1830,1 %
інші3180,3 %
Разом139 074100 %

Склад

Станом на 1886 рік налічував 241 сільську громаду, 414 поселень у 22 волостях. Населення — 93 767 осіб (46787 чоловічої статі та 46980 — жіночої), 7 885 дворових господарств[4].

Земля повіту
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 12634570265
Приватної власності 9760827626
Казенної власності 1066531066
Іншої власності 29061201
Загалом 333512100158

Адміністративний поділ

Волосний поділ станом на 1886 рік:

Назва Центр Населення Кількість дворів Площа, десятин Площа орної
землі, дес.
Кількість поселень
(сільських громад)
1 БайківськаПолеукішки 22231865927297811 (7)
2 Березька Картуз-Береза 7476 589 17902 6470 20 (11)
3 Біловезько-Олександрівська Біловіж 3686 515 10038 6319 59 (11)
4 Великосільська  ? 2537 218 5809 2798 6 (7)
5 Городечнянська Щерчеве 2923 235 11888 4738 12 (18)
6 Добучинська Огородники 2922 304 6970 4062 8 (7)
7 Котранська  ? 1971 152 8412 2937 11 (7)
8 Линівська  ? 2741 203 6919 3059 7 (5)
9 Малецька  ? 4800 335 10922 4973 15 (13)
10 Масіївська  ? 4924 703 10304 5574 51 (10)
11 Матвіївська  ? 1619 124 6891 2093 8 (5)
12 Михайлівська Шані 5208 464 15792 6484 18 (11)
13 Мурав'ївська Матяса 6151 460 17868 9011 24 (23)
14 Никитська Смоляни 2547 203 6639 3558 11 (8)
15 Носковська  ? 4587 397 11361 5174 29 (18)
16 Ревятицька  ? 4227 336 10889 4396 16 (13)
17 Рудницька  ? 4214 341 7529 3677 15 (15)
18 Селецька  ? 7409 499 17280 6083 28 (17)
19 Старуновська  ? 3937 431 10100 3171 27 (12)
20 Сухопільська  ? 7089 622 20785 7735 22 (18)
21 Черняківська  ? 1885 137 8038 2033 9 (7)
22 Шерешевська  ? 7188 440 6179 2793 7 (3)

Станом на 1913 рік у повіті було 19 волостей[5].

Відомі особи

Примітки

  1. Риттих А. Ф. Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России. СПб. : [Картогр. заведение А. А. Ильина], 1875. — С. 156. (рос. дореф.)
  2. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 11 січня 2020. (рос.)
  3. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 11 січня 2020. (рос.)
  4. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
  5. рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913

Джерела

  • Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
  • рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
  • Prużański powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 111. (пол.) (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.