Публій Сервілій Ватія Ісаврік (консул 48 року до н. е.)

Пу́блій Серві́лій Ватія Іса́врік (94 — 40 роки до н. е.) — політичний і державний діяч Римської республіки, консул 48 року до н. е.

Публій Сервілій Ватія Ісаврік
лат. Publius Servilius Vatia Isauricus
Народився 94 до н. е. або 99 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер 1 століття до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність Ancient Roman politician, Ancient Roman military personnel
Знання мов латина
Суспільний стан патрицій[1] і шляхтич[1]
Посада квестор, претор, проконсул, авгур, давньоримський сенатор[2] і консул[2]
Батько Публій Сервілій Ватія Ісаврік[1][1]
Мати невідомо
Родичі Децим Юній Сілан і Сервілія Цепіона
У шлюбі з Junia Primad[1][1]
Діти Сервілія Ісавріка[1][1]

Життєпис

Походив з впливового плебейського роду Сервілієв. Син Публія Сервілія Ватія Ісавріка, консула 79 року до н. е.

Замолоду був прихильником оптиматів. У 60 році до н. е. його обрано квестором, а у 54 році до н. е. — претором. Притягав до суду Гая Мессія, легата Гая Юлія Цезаря. У 50 році до н. е. став членом колегії авгурів.

З початком громадянської війни поміж Гаєм Цезарем та Гнеєм Помпеєм залишив партію оптиматів та приєднався до Цезаря. Завдяки цьому у 48 році до н. е. Ватія став консулом разом з Гаєм Юлієм Цезарем. Під час своєї каденції Публій Сервілій придушив рух Целія Руфа, який вимагав скасування боргових зобов'язань, а після перемоги Цезаря у битві при Фарсалі оголосив його диктатором вдруге.

У 46—44 роках до н. е. Ісаврік був пропретором, а згодом й проконсулом провінції Азія, де активно займався будівництвом й відновленням провінції після війни. У вересні 44 року до н. е. повернувся до Риму, де підтримав Цицерона у його боротьбі із Марком Антонієм. У січні 43 року до н. е. Ватія підтримав пропозицію Сервія Сульпіція Руфа про дозвіл Октавиану займати магістратури раніше встановленого віку. У березні 43 року до н. е. був включений до складу посольства до Антонія, але, як і Цицерон, відмовився від цієї місії, в результаті чого посольство не відбулося. Після поразки Антонія при Мутині вніс пропозицію про призначення молебню про перемогу над ним. Втім незабаром замирився з Антонієм й у 41 році до н. е. вдруге став консулом разом з Луцієм Антонієм. Після цього не брав активної участі у політичному житті й незабаром помер.

Родина

Дружина — Юнія, донька Децима Юнія Сілана, консула 62 року до н. е.

Діти:

  • Публій Сервілій Ватия Ісаврік, претор 25 року до н. е.
  • Сервілія.

Джерела
  • Dio XLI 43, 1; XLII 17, 1; 21—25; XLIII 25, 2; XLVI 32, 2—4; XLVIII 13, 4 (лат.)
  • Jens Bartels: S. Isauricus, P. // Der Neue Pauly. Band 11, 2001, Spalte 467. (нім.)
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.