Публічний виступ

Публі́чний ви́ступ — це різновид усного спілкування. Жанровими різновидами публічного виступу є доповідь (звітна, ділова, політична), промова (агітаційна, мітингова, ювілейна, судова), бесіда, лекція, репортаж, проповідь[1].

Цицерон виступає в сенаті Риму. Фреска в Палаццо Мадама, резиденції Сенату Італії в Римі.

У підготовці публічного виступу потрібно враховувати певні психологічні засоби впливу на розум, почуття та волю слухачів, як, наприклад, переконливий, приємний, спокійний, природний голос, живий (зацікавлений) тон розмови, пра­вильна та чітка вимова слів та продумана роз становка логічних наголосів у фразах (недотри мання цього пункту може надати висловлюван­ню небажаної двозначності) тощо.

Види

До основних ви́дів публі́чних ви́ступів належать судове, академічне, політичне, церковне, суспільно-побутове та діалогічне красномовство.

Судове красномовство

Юридичне (судове) красномовство (судова риторика) — це ораторські виступи учасників судочинства в процесі розгляду судової справи в залі суду. У таких виступах аналізуються докази, висловлюються позиція сторін та доводи, які можуть бути враховані судом під час складання вироку, рішення, постанови, ухвали. Зокрема, в судових дебатах учасники судових процесів (прокурор, адвокат, обвинувачений, потерпілий, позивач, відповідач, представник, тощо) підбивають підсумки судового розгляду справи[2].

Академічне красномовство

Академі́чне красномо́вство — це ораторські виступи науковців та викладачів, які доповідають про результати наукових досліджень, популяризують досягнення науки, проводять лекції з навчальною метою.

Основними жанрами академічного красномовства є наукова доповідь, наукове повідомлення, наукова лекція, захист реферату або виступ на семінарському занятті, публічна лекція, бесіда. Основними вимогами до наукового виступу є доказовість, логічність висновків, відсутність двозначності в термінології, знання наукового матеріалу.

Під час читання лекції викладачеві важливо встановити контакт з аудиторією, для чого доцільно використовувати запитання до слухачів, дискусії, приклади з життя.

Політичне красномовство

Політи́чне красномо́вство — це виступи ораторів, що представляють певну політичну силу чи освітлюють суспільно-політичну ситуацію. Характерними рисами політичної промови є ідейність, конфліктність, урочистий стиль. Жанри політичного красномовства: політична промова, доповідь, виступ, огляд.

Церковне красномовство

До церко́вного красномо́вства традиційно відносять риторичні твори, що використовуються в практиці різних християнських конфесій. Основним жанром церковного красномовства є проповідь, яка являє собою коментування біблійних текстів, проілюстроване прикладами сучасного проповіднику життя, які допомагають наблизити біблійні істини до життєвих проблем слухачів. Характерними рисами церковного красномовства є повчальність, увага до моральних цінностей.

Суспільно-побутове красномовство

Суспі́льно-побуто́ве красномо́вство — це влучне висловлювання в гострій чи цікавій ситуації, а також урочисте слово з нагоди якоїсь важливої події. Суспільно-побутове красномовство пов'язане із звичаями, з народними традиціями, які складалися століттями[3]. До цього виду красномовства належать такі жанри, як ювілейна промова, вітальне слово, застільне слово, а також поминальна промова.

Діалогічне красномовство

Діалогічне красномовство — це мистецтво, спрямоване на переконання суперників егоїстичними прийомами, за допомогою різних засобів таких як - дебатах на "чорному столі", інтерв'ю та публічних агітаціях народу, на прес-конференції тощо, коли відбувається зіткнення різних думок, позицій, ідей та релігій ідеологій[4].

Див. також

Примітки

  1. Риторика загальна та судова: Навч. посіб. / С. Д. Абрамович, В. В. Молдован, М. Ю. Чикарькова — К. : Юрінком Інтер, 2002. — 416 с.
  2. Молдован В. В. Судова риторика: теорія і практика : навч. посіб. К. : Юрінком Інтер, 2010. — 496 с.
  3. О. Олійник, В. Молдован. Юридична риторика. Теорія та практика. Навчальний посібник. К. : Кондор, 2009. — 214 с.
  4. Хоменко І. В. Еристика: мистецтво полеміки: Навч. посіб. К. : Юрінком Інтер, 2001. — 192 с.

Література

  • Рецензенти: Тельпуховська Ю. М., Каширіна Т. Г., укладач Попко О. Г. Українська мова. Практичний довідник. — Харків: ФОП Співак Т. К., 2008. ISBN 978-966-8896-85-9.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.