Пунчак-Джая

Пунчак-Джая (деколи — просто Джая та Піраміда Карстенса, індонез. Puncak Jaya) — гора в гірському масиві Маоке, Центрального хребта західної частини острова Нова Гвінея, в провінції Папуа (Індонезія), у національному парку Лоренц.

Пунчак-Джая
індонез. Puncak Jaya
Пунчак-Джая сонячного дня
Пунчак-Джая сонячного дня
4°05′ пд. ш. 137°11′ сх. д.
Країна  Індонезія
Регіон провінція Папуа, о. Нова Гвінея,
(1-ше місце у світі)
Система Гори Маоке
(Центральний хребет)
Тип гора
матеріал вапняк
Висота 4884 м[1][2]
Висота відносна 4884 м[1][2]
(9-те місце у світі)
Ізоляція 5261,7 км → г. Юйлунсюешань (5596 м)[1] (5-те місце у світі)
Список
Перше сходження 1962 рік, (Г. Гаррер, А. Гузенга, Р. Кіппакс, Ф. Темпл)
Ідентифікатори і посилання
SummitPost 150304
peakbagger.com 11360
Peakware 333
GeoNames 1642658
Пунчак-Джая
Пунчак-Джая (Індонезія)
Пунчак-Джая
Пунчак-Джая (Папуа)
 Пунчак-Джая у Вікісховищі

Географія
Зміна величини льодовиків з 1850 по 2003 роки

Пунчак-Джая — найвища точка Океанії, як частина Індо-Австралійської плити. Крім того, це найвища гора у світі, розташована на острові. Деякі джерела давали висоту 5029 і 5030 м, але заміри, які були зроблені експедицією Австралійського університету 1971-73 років та підтверджені сучасними методами замірів висоти остаточно встановили висоту вершини на позначці 4884 м[3].

Назва гори з індонезійської перекладається приблизно як Пік Перемоги.

Абсолютна висота вершини 4884 м над рівнем моря. Відносна висота — 4884 м. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори Юйлунсюешань (5596 м), яка розташована у горах Гендуаншань, становить 5261,65 км і за цим показником вершина займає 5-те місце серед всіх гір світу.

Історія

Гору для європейців відкрив у 1623 році Ян Карстензоон (Карстенс), здалеку побачивши льодовик на вершині.

У 1936 році голландська експедиція у складі Антона Колейна, Жан-Жака Дози та Фріца Віссела здійснила спробу піднятися на гору, але досягнувши району льодовиків 5 грудня через погану погоду зазнала невдачі піднятися на саму вершину.

Перше вдале сходження відбулось тільки у 1962 році, коли експедиція у складі керівника, австрійського альпініста Генріха Гаррера, новозеландського альпініста Філіпа Темпла, австралійця скелелаза Рассела Кіппакса та голландського патрульного поліцейського Альбера Гузенга 13 лютого піднялася на вершину.

В 1960-х роках гора називалась на честь президента Сукарно.

Зледеніння

Хоча пік Пунчак-Джая вільний від льоду, на його схилах є кілька льодовиків: Карстенз, Вест-Нортволл-Фірн, Іст-Нортволл-Фірн та нещодавно зниклий льодовик Мерен. [4] Будучи екваторіальними, середня температура протягом року незначно змінюється (близько 0,5° C), і льодовики коливаються лише сезонно. Проте, аналіз площі цих екваторіальних льодовиків за історичними даними показує значний відступ з 1850 -х років, приблизно в період Малого льодовикового періоду, який насамперед вплинув на Північну півкулю, що свідчить про потепління регіону приблизно на 0,6° C за століття між 1850 і 1972 роками.

Льодовик на Пунчак-Трикора в горах Маоке розтанув в період між 1939 і 1962 рр. [5] З 1970 -х років дані супутникових знімків свідчать про те, що льодовики Пунчак-Джая швидко відступають. Льодовик Мерен розтанув в період між 1994 та 2000 роками [4]

Експедиція під керівництвом палеокліматолога Лонні Томпсона в 2010 році виявила, що льодовики тануть зі швидкістю 7 м товщини на рік, і, за прогнозами, зникнуть у 2020-х роках[6][7]

Галерея

Пунчак-Джая. Знімок НАСА з космосу

Льодовики вершини у 1936 році

Льодовики вершини у 1972 році

Див. також

Примітки
  1. Carstensz Pyramid, Indonesia. Peakbagger.com, (англ.).
  2. «Mountains of the Indonesian Archipelago — Ultra Prominences». Оновлено: 16.08.2005. Процитовано 13-05-2016 (англ.)
  3. The elevation given here was determined by the 1971–73 Australian Universities' Expedition and is supported by the Seven Summits authorities and modern high resolution radar data. An older but still often quoted elevation of 5 030 metres (16 503 ft) is obsolete.
  4. Kincaid, Joni L.; Klein, Andrew G (2004). Retreat of the Irian Jaya Glaciers from 2000 to 2002 as Measured from IKONOS Satellite Images (pdf). 61st Eastern Snow Conference. с. 147–157. Процитовано 3 листопада 2011.
  5. Allison, Ian; Peterson, James A. Glaciers of Irian Jaya, Indonesia and New Zealand. U.S. Geological Survey, U.S.Department of the Interior. Процитовано 6 вересня 2018.
  6. Papua Glacier's Secrets Dripping Away: Scientists. Jakarta Globe. Agence France-Presse. 2 липня 2010. Архів оригіналу за 5 липня 2010. Процитовано 3 липня 2010.
  7. Wang, Shan-shan; Veettil, Bijeesh Kozhikkodan (1 березня 2018). State and fate of the remaining tropical mountain glaciers in Australasia using satellite imagery. Journal of Mountain Science (англ.) 15 (3): 495–503. ISSN 1993-0321. doi:10.1007/s11629-017-4539-0. Проігноровано невідомий параметр |s2cid= (довідка)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.