Пупо

Пу́по (італ. Pupo), справжнє ім'я Е́нцо Ґіна́цці (італ. Enzo Ghinazzi), (*11 вересня 1955 Понтечіно) італійський співак, пісняр, телевізійний ведучий.

Пупо
Pupo
Pupo
Основна інформація
Повне ім'я Енцо Ґінацці (Enzo Ghinazzi)
Дата народження 11 вересня 1955(1955-09-11) (66 років)
Місце народження Понтечіно
Роки активності 1975 дотепер
Громадянство Італія
Національність італієць
Професія кантауторе, співак, телевізійний ведучий
Жанр поп, легка музика
Псевдоніми Pupo
Лейбл Baby Records, CGD, Discomagic
pupo.tv
 Файли у Вікісховищі

Слово «pupo» перекладається з італійської як маріонетка, лялька; дитинка; його синонімами є marionetta, burattino, pupazzo, bimbo. Енцо Ґінацці взяв його за псевдо через свою зовнішність — маленький зріст, та ляльковий тембр голосу; його значення він використовує і в своїх творах.

Майже 40 років, як Пупо пише та виконує пісні, по праву входячи до лав найвидатніших піснярів і найвідоміших співаків Італії.

Записав 16 альбомів, серед яких 12 студійних, 1 концертний і 3 збірки.

Отримав 11 золотих дисків; у 1981 став переможцем фестивалю «Золота гондола».

Протягом його музичної кар'єри було продано понад двадцять мільйонів дисків.

6 разів брав участь у Фестивалі Санремо, де у 1980 посів третє місце та у 2010 — друге.

Його голос звучав у найважливіших залах світу: від Медісон-сквер-гарден та Бродвейський театру в Нью-Йорку, до Сад кленового листка (Maple Leaf Garden) у Торонто, від лондонського Альберт-холу, до сіднейського Розважального центру (Entertainment Center), у паризькій Олімпії та у центральних театрах та палацах спорту Ленінграда, Москви та Улан-Батора.

З 1989 почав вести телевізійні програми. З 2000 став відомим телеведучим численних та різноманітних програм на центральних телеканалах Італії.

В Україні був доволі популярним за часів СРСР, особливо у вісімдесяті роки. У дев'яності роки його популярність в Україні значно зменшилася, однак і до сьогодні має немало українських прихильників.

Біографія

Перш ніж розпочати кар'єру пісняра, Енцо працював у невеличцій крамничці, де продавав книги та диски, і допомагав батькові у його роботі листоноші.

У 1975 дебютував як кантауторе на Baby Records. Перша пісня Ti scriverò. Перший альбом, «Come sei bella», виходить у 1976.

Першого великого успіху досяг у 1978, спочатку з піснею Ciao, потім з Gelato al cioccolato (написана з Крістіано Малджольо.

У 1980 взяв участь у Фестивалі Санремо з піснею Su di noi, яка стала однією з його найзнаменитіших. Пісня увійшла до альбому «Più di prima», разом з іншим його великим успіхом, піснею Firenze Santa Maria Novella, у якій співає про свою любов до тосканської столиці Флоренції.

Свої спроби у Санремо повторив у 1983 році з Cieli azzurri та у 1984 з Un amore grande, яку написав Умберто Тоцці та Джанкарло Бігацці. У цьому році він замінив in extremis Лоретту Годджі, яка мала виконати цю пісню.

У 1987 переміг у Дзеккіно д'Оро, написавши Canzone amica, яку заспівала Fabio Etter.

Після кризових років, що пов'язувалось з проблемами з gioco d'azzardo, повертається до Санремо у 1992 з La mia preghiera. Цього разу він також бере участь у фестивалі в останній момент, в наслідок дискваліфікації накладеної на Jo Squillo; як виняток, виступає під справжнім іменем, в подальшому ж знову використовує своє славетне псевдо.

Пупо не обмежується написанням текстів виключно для своїх пісень, він пише також і для інших, наприклад, Sarà perché ti amo (музика маестро Dario Farina, текст Пупо написав разом з Daniele Pace), виконана Ricchi e Poveri. Багато його пісень було перекладено на німецьку, французьку, англійську та іспанську мову.

Останніми роками Пупо дуже часто з'являється у численних телевізійних програмах, таких як Quelli che il calcio (виходила у Флоренції для висвітлення діяльності футбольного клубу AC Fiorentina, тіфозо якої він є) або Il Funambolo. Телевізійні програми, які він веде, є різноманітнимиі не завжди пов'язані з музикою.

У 2009 знову бере участь у фестивалі Санремо з піснею L'opportunità, разом з Paolo Belli та Youssou N'Dour. Пісня вийшла у фінал та посіла друге місце в категорії Itunes.

Був завзятим гравцем у покер, відвідував казино і через цю ваду втратив більшість своїх грошей. Його друг Джанні Моранді допоміг йому виплатити борги, позичивши йому у дев'яності роки двісті мільйонів лір. Пупо повернув другові гроші у 2008. Він також написав книгу «Banco Solo! Diario di un giocatore chiamato Pupo» (Лише банк! Щоденник гравця названого Пупо), про хворобу, яка випливає з пристрасті до азартної гри, якої він, між іншим, остаточно не позбувся.

Співак також бере активну участь у громадському житті; є одним з фундаторів Nazionale italiana cantanti (національна футбольна збірна італійських співаків), президентом якої був з червня 2007 до 2010 рік, коли він залишив організацію.

У 2010 Пупо вшосте бере участь у Фестивалі Санремо. Цього разу разом з Емануелем Філіберто ді Савоя (Emanuele Filiberto di Savoia) та тенором Лукою Канонічі (Luca Canonici). Тріо репрезентує пісню визначену автором як «патріотична» щодо Італії, має назву Italia amore mio («Італія любов моя)». проте твір не був прийнятий частиною публіки у залі, яка голосно обсвистала тріо, але, попри це, пісня вийшла у фінал та посіла друге місце. Пупо та Емануеле Філіберто були визначені як моральні переможці фестивалю. Однак події навколо пісні на цьому не скінчились, обговорення тривають, а у особистому блозі Пупо з'являються погрози та образи у його адресу.

У лютому 2012 виходить його перший роман noir Сповідь (La Confessione) у Rizzoli), що за тиждень після виходу видається додатковим накладом.

Приватне життя

Одружився в липні 1974 з Анною.

Є вболівальником (tifoso) двох футбольних команд: Фіорентини та Arezzo (для останньої написав гімн Canzone Amaranto).

У 1999, у сорокачотирирічному віці, став дідусем онука Леонардо, а у 2010 — онуки Віоли.

Цікаве

  • Пупо написав дві книги про себе. Перша, що вийшла у 2001 у Rai-Eri, називається «Un enigma chiamato Pupo» (Загадка названа Пупо, — автобіографія, яка стосується його минулого. Друга, що вийшла 11 вересня 2005 (день його п'ятдесятиріччя), називається «Banco solo! Diario di un giocatore chiamato Pupo» (Лише банк! Щоденник гравця названого Пупо), стосується його пристрасті до азартної гри, яка у минулому принесла йому немалі проблеми.[1]
  • У інтерв'ю Telesette Пупо розповів анекдот про свою участь у Фестивалі Санремо у 1980 році, на якому він співав Su di noi: «Я мав виступати відразу після Моранді, і так схвилювався, що захотів піпі. Джанні закінчував виступ, і я, не маючи часу сходити у туалет, зробив це у капелюх, який лежав на стільці… Хтозна чий він був!».[2]
  • На Radio Uno веде радіопрограму Attenti a Pupo (Рівняйсь на Пупо).
  • Пісня Sei caduto anche tu,присвячена батьку Фіорелло, помер у 2000.
  • У 1992 оголосив, що буде зватися справжнім іменем, навіть у артистичній діяльності, але рік по тому повернувся до псевдоніму.

Дискографія

Альбоми

  • 1977 Come sei bella (Baby Records, LPX 013)
  • 1979 Gelato al cioccolato (Baby Records, LPX 032)
  • 1980 Più di prima (Baby Records, BR 56010)
  • 1981 Lo devo solo a te (Baby Records, BR 56026)
  • 1983 Cieli azzurri (CGD, 20341)
  • 1984 Malattia d'amore (CGD, 20405)
  • 1985 Change generation (CGD, 20455)
  • 1986 La vita è molto di più (Baby Records) (Con l'omonima canzone cantata con Fiordaliso)
  • 1989 Quello che sono (Ricordi, SMRL 6411)
  • 1991 Canada's Wonderland (Discomagic, LP 850)
  • 1992 Enzo Ghinazzi 1 (Discomagic)
  • 1994 All the Best
  • 1996 Pupo 1996
  • 1998 Tornerò
  • 2001 Sei caduto anche tu
  • 2004 L'equilibrista

Сингли

  • Вересень 1975 Ti scriverò/La compagnia (Baby Records, BR 0012)
  • 1976 Come sei bella/Ma cosa è stato (Baby Records, BR 023)
  • 1977 Io solo senza te/Due bicchieri (Baby Records, BR 036)
  • 1978 Sempre tu/Grazie perché (Baby Records, BR 049)
  • 1978 Ciao/Gabriella (Baby Records, BR 068)
  • 1979 Forse/Cercami ancora (Baby Records, BR 083)
  • 1980 Su di noi/Lucia (Baby Records, BR 50209)
  • 1980 Cosa farai/Firenze S. Maria Novella (Baby Records, BR 50221)
  • 1981 Lo devo solo a te/Lidia a Mosca (Baby Records, BR 50251)
  • 1982 Ancora io/Una nuova bugia (CGD, 10422)
  • 1983 Cieli azzurri/E invece niente (CGD, 10449)
  • 1983 E va bene così/Il futuro è già in mezzo a noi (CGD, 10487)
  • 1984 Un amore grande/La mia anima (CGD, 10529
  • 1985 Vita da artista/Oltre la vita (CGD
  • 1986 La vita è molto di più/Quando penso a te (Baby Records, 50359; con Fiordaliso)
  • 1987 Amore italiano/La mia anima
  • 1989 Dove sarai domani/Che pizza la TV (Ricordi)
  • 1991 Bambina (Beautiful baby)
  • 1995 Senza fortuna
  • 1996 La notte
  • 1997 In eternità
  • 1998 Non è un addio
  • 1998 Tornerò
  • 1998 È Fiorentina
  • 2001 Sei caduto anche tu
  • 2009 L'opportunità з Paolo Belli & Youssou N'Dour
  • 2010 Italia amore mio з Emanuele Filiberto та Luca Canonici
  • 2010 La storia di noi due

EP (Maxi — Single)

  • 1985 Change generation (CGD, 23006)
  • 1991 La mia preghiera (Discomagic)

DVD

  • 2006 Live in the supermarket

Визнання

Золотий диск (за альбоми)
  • 1979 Gelato al cioccolato
  • 1980 Più di prima (присуджено 2 золотих диски)
  • 1981 Lo devo solo a te
Золотий диск (за сингли)
  • 1978 Ciao
  • 1979 Forse
  • 1980 Su di noi
  • 1980 Cosa farai (присуджено 2 золотих диски)
  • 1983 Cieli azzurri
  • 1984 Un amore grande
Золота гондола венеції (Gondola d'oro di Venezia)
Фестиваль Санремо
  • 1980 «Su di noi» Terzo classificato
  • 2010 «Italia amore mio» Secondo classificato

Участь у Фестивалі Санремо

  • 1980 Su di noi (3º місце)
  • 1983 Cieli azzurri (26º місце)
  • 1984 Un amore grande (4º місце)
  • 1992 La mia preghiera (Не фіналіст)
  • 2009 L'opportunitàPaolo Belli & Youssou N'Dour) (Фіналіст)
  • 2010 Italia amore mioEmanuele Filiberto та тенором Luca Canonici) (2º місце)

Пісні, написані для інших артистів

  • Sarà perché ti amo, для Ricchi e Poveri (Sanremo 1981)
  • Hop hop somarello для Paolo Barabani (Sanremo 1981)
  • Dammi tanto amore, для Daniela Goggi (Sanremo 1983)
  • Canzone amica, для 30ª сезону Zecchino d'oro, 1987, виконує Fabio Etter, переможниця сезону.

Телебачення

  • 1989 Domenica In. З Edwige Fenech.
  • 2000 I gemelli, puntata pilota. Italia Uno, з Valerio Staffelli (6 giugno)
  • 2004 Buona Domenica. Canale 5 (вересень-грудень)
  • 2005 La fattoria, другий сезон. Canale 5 з Barbara D'Urso) (Бразилія)
  • 2005 Il malloppo, перший сезон. Rai 1 (літо, понеділок-субота 20:30-21) з Elisabetta Gregoraci
  • 2005/06 Affari tuoi, третій сезон. Rai 1 (вересень-березень, понеділок-субота 20:30-21)
  • 2005 Affari tuoi Speciale. Rai 1 (жовтень-грудень, п'ятниця ранній вечір)
  • 2006 Tutto per tutto, перший сезон. Rai 1 (літо, понеділок-субота 20:30-21)
  • 2007 Reazione a catena - L'intesa vincente, перший сезон. Rai 1 (літо, понеділок-субота 18:45-20)
  • 2007 — Gran Galà dello Zecchino d'Oro
  • 2007/08 Chi fermerà la musica, puntata pilota e prima edizione. Rai 1 (зима, ранній вечір)
  • 2008 Tutti alla lavagna, puntata pilota. Rai 1 (грудень, ранній вечір)
  • 2008 Reazione a catena - L'intesa vincente, другий сезон. Rai 1 (літо, понеділок-субота 18:45-20)
  • 2008 Volami nel cuore, перший сезон. Rai 1 (вересень-листопад, субота ранній вечір) з Ernesto Schinella, Edelfa Chiara Masciotta та іншими soubrette
  • 2009 I raccomandati, сьомий сезон. Rai 1 (зима-весна, п'ятниця перший вчір) з Elizhabeth Kinnear.
  • 2009 Reazione a catena - L'intesa vincente, третій сезон. Rai 1 (літо, понеділок-субота 18:45-20
  • 2010 I raccomandati, восьмий сезон. Rai 1 (зима-весна, п'ятниця ранній вечір) з Georgia Luzi, Valeria Marini та з Emanuele Filiberto di Savoia.
  • 2010 Ciak... si canta!, другий сезон. Rai 1 (зима-весна, п'ятниця ранній вечір) з Emanuele Filiberto di Savoia та Cristina Chiabotto.
  • 2010 Napoli prima e dopo, двадцятий сезон. Rai 1 (23 липня 2010, ранній вечір)
  • 2011 I raccomandati, дев'ятий сезон. Rai 1 (зима-весна, ранній вечір) з Debora Salvalaggio, Emanuele Filiberto di Savoia та Valeria Marini

Дубльовані фільми

Романи

  • 2012 - La confessione (Сповідь або Визнання) - підписаний справжнім іменем

Бібліографія

  • Jonathan Giustini, Un enigma chiamato Pupo, edizioni Rai — Eri, 2001.
  • Enzo Ghinazzi, Banco solo! Diario di un giocatore chiamato Pupo, edizioni Gremese Editori, 2005.
  • Eddy Anselmi, Festival di Sanremo. Almanacco illustrato della canzone italiana, edizioni Panini, Modena, alla voce Pupo.

Джерела

Стаття у італомовній Вікіпедії Біографія на офіційному сайті (італ.)

Примітки

  1. Fate largo a Pupo, il quasi 50enne Архівовано 17 квітня 2010 у Wayback Machine. da LiberoNews Magazine Архівовано 28 лютого 2010 у Wayback Machine.
  2. da Telesette n. 7 (anno XXXII) del 16/2/2010

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.