Пятенко Володимир Миколайович
Володи́мир Микола́йович Пяте́нко (нар. 9 вересня 1974 року, Прокоп'євськ, Кемеровська область, РРФСР, СРСР) — український футболіст, захисник. Нині — тренер. З літа 2021 року — головний тренер жіночого клубу «Динамо» (Київ).
Володимир Пятенко | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
![]() Володимир Пятенко | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Володимир Миколайович Пятенко | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 9 вересня 1974 (47 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Прокоп'євськ, Кемеровська область РРФСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 194 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | ![]() ![]() | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | Захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра
Вихованець кримського футболу. Перший тренер — С. Шаферов[1].
На клубному рівні почав грати ще в чемпіонаті СРСР, в 16-річному віці за «Океан» (Керч), а потім за нього ж у першому чемпіонаті незалежної України. Потім був запрошений в головний клуб Криму, «Таврію», що грала у Вищій лізі.
Після трьох сезонів в «Таврії» прийняв запрошення від донецького «Шахтаря», в якому відіграв 28 матчів у дебютному сезоні. Потім через травму втратив місце в «основі» і став переважно грати за другу команду гірників.
На початку 1998 року перейшов до харківського «Металіста», якому того ж року допоміг вийти до вищої ліги, де провів сезон 1998/99. Згодом грав у донецькому «Металурзі», з якого здавався в оренду до «Ворскли».
У 2003—2004 роках виступав в Росії за «СКА-Енергію» (Хабаровськ), потім повернувся в Україну, де завершив кар'єру у складі вінницької «Ниви» в 2005 році.
Виступи за збірну
У 1994—1995 роках грав за молодіжну збірну України, провівши 8 ігор і забивши 2 голи.
Тренерська кар'єра
З 2008 року Пятенко працював у тренерському штабі донецького «Металурга». 12 листопада 2010 року став виконувачем обов'язків головного тренера клубу після відставки Ніколая Костова[2].
4 травня 2011 року його було знову призначено в. о. головного тренера «Металурга» після відставки Андрія Гордєєва[3], а з 10 червня 2011 року став повноцінним головним тренером клубу[4], залишаючись на посаді до літа 2012 року.
У січні 2013 року став головним тренером вірменського «Бананца» (Єреван), який за Пятенка посів останнє місце в чемпіонаті Вірменії і вилетів у другий дивізіон. Після цього у серпні 2013 року Володимир повернувся в «Металург», де знову недовго був в.о. головного тренера, а у червні 2014 року Пятенко знову став головним тренером клубу, залишаючись на цій посаді до літа 2015 року, коли «Металург» припинив своє існування.
З літа 2015 року працював експертом на українському телебаченні. У січні 2017 року він прийняв пропозицію очолити білоруський клуб «Крумкачи», але вже в травні того ж року з сімейних причин покинув Мінськ[5].
12 січня 2018 року Пятенко був призначений головним тренером київської «Оболоні-Бровар»[6]. У сезоні 2017/18 «пивовари» фінішували на 14-му місці в турнірній таблиці Першої ліги, після чого головний тренер покинув клуб[7].
У сезоні 2018/19 працював тренером одеського «Чорноморця» в тренерському штабі Ангела Червенкова.
Влітку 2021 року Пятенко очолив відновлений жіночий клуб «Динамо» (Київ)[8].
Особисте життя
Одружений, має доньку[9].
Досягнення
- Чемпіонат України
- Друге місце (1): 1997
- Кубок України
- Володар (1): 1997
Примітки
- Алексей Бабешко, Андрей Бабешко. «Шахтёру» — 70 лет. Кто есть кто. Футболисты «Шахтёра» 1936—2005. — Донецк: Новый мир, 2005. — С. 106. — 153 с. — 5000 экз. — ISBN 978-966-107-17-1.
- FC Metalurh Donetsk official site (13 листопада 2010). Керівництво донецького "Металурга" прийняло відставку Костова (Russian). Ua-football.com. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 8 липня 2011. (рос.)
- FC Metalurh Press Service (3 травня 2011). Андрій Гордєєв подав у відставку (Russian). Official FC Metalurh Donetsk Site. Архів оригіналу за 8 травня 2011. Процитовано 8 липня 2011. (рос.)
- Тренерський склад ФК «Металург»(Донецьк) (Russian). Official FC Metalurh Donetsk Site. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 13 серпня 2012.
- Владимир Пятенко покинул пост главного тренера "Крумкачей" - Новости : Football.By : Новости футбола Беларуси и мира. football.by. Процитовано 12 жовтня 2021.
- Экс-наставник "Крумкачей" возглавил клуб второго украинского дивизиона - Новости : Football.By : Новости футбола Беларуси и мира. football.by. Процитовано 12 жовтня 2021.
- Головний тренер Оболоні-Бровар пішов у відставку. www.ua-football.com (укр.). 31 травня 2018. Процитовано 12 жовтня 2021.
- Володимир Пятенко: «У жіночого футболу в Україні є майбутнє» - ФK «Динамо» Київ. Офіційний сайт. fcdynamo.com (укр.). Процитовано 12 жовтня 2021.
- Elena Rovinskaya (14 вересня 2004). Интервью Владимира Пятенко (Russian). skaenergy.ru. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 8 липня 2011. (рос.)
Посилання
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Володимир Пятенко на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)