Північний острів (Нова Зеландія)

Острів лежить на одній з острівних дуг, що проходять по західній околиці Тихого океану і є частиною Тихоокеанського вогняного кола. Один з найбільш відомих вулканів острова — Руапеху, сильне виверження якого спостерігалося у 1945 році. Виверження вулкана також відбувалися у 1995—1996 роках, останнє виверження спостерігалося у 2007 році. Для острова характерний не тільки вулканізм, а й значна сейсмічна активність — за рік реєструється кілька сотень землетрусів, бувають тут і дуже сильні землетруси. Під час землетрусу 1929 року біля міста Уестпорта земля місцями була піднята на висоту п'ятиповерхового будинку. 3 лютого 1931 у результаті землетрусу магнітудою 7,8 бала було зруйновано місто Нейпір. Всього в містах Нейпір і Гастінгс загинуло 256 осіб. Деякі ділянки сьогоднішнього Нейпіра, які були під водою, землетрус підняв над рівнем моря.

Гірська система Південного острова, уриваючись вузькою протокою Кука, продовжується на Північному острові хребтами Тараруа, Руахіне, Каїманава і Хуїарау. На північ і захід від хребта Каїманава тягнеться плато, покрите вулканічним попелом, лавою і пемзовими відкладами. Над ним підносяться три вулканічні піки — Руапеху (2797 м), Тонгаріро (1968 м) і Нгаурухое (2290 м). На захід від плато підіймається симетрична гора Егмонт (2518 м), що панує в цій частині країни. Загалом гористий і горбистий рельєф займає 63 % площі Північного острова.

Північна Зеландія

На північно-східному узбережжі Північного острова вирізняється скелястий мис Ґейбл-енд-Форленд.

У центрі Північного острова розташоване найбільше в Новій Зеландії озеро — Таупо (площа 606 км², глибина бл. 159 м). З нього витікає найдовша річка країни — Ваїкато (425 км). Навколо Роторуа і Ваїракеї зустрічаються гарячі джерела, ґейзери і грязьові «казани». У Ваїракеї геотермальну пару використовується для отримання електроенергії. На крайній півночі острова знаходяться великі поля піщаних дюн. Місцями вздовж західного узбережжя на пляжах зустрічаються виходи залізистих пісків.

Для охорони природи на острові створені національні парки Уревера, Егмонт, Урігануї, Тонгаріро і лісопарки Пуреора, Фірінакі, Каїманова, Кавека, Тараруа, Хоронгі, Руахіне.

Півострів Окленд, який розташований в північно-західній частині Північного острова, знаходиться в субтропічному кліматичному поясі, але більша частина острова лежить в помірному кліматичному поясі. Середньорічна температура становить +16 °C.

На острові розташовані основні міста країни, зокрема найбільші в Новій Зеландії — Окленд і столиця країни — Веллінгтон. Інші значні міста — Гамільтон, Палмерстон-Норт, Нью-Плімут, Нейпір.

Три чверті (76.54 %) населення Нової Зеландії мешкає на Північному острові 3 422 000 осіб ^{(оц.2013-07-01)}. [1].

Адміністративно острів розбивається на 9 регіонів, ще 7 розташовані на Південному острові. Регіони Окленд та Гісборн є однорівневими та всі функції надаються на регіональному рівні, решта регіонів складаються з кількох територіальних управлінь (округів), які й забезпечують більшість послуг, а регіональні ради здійснюють загальне управління.

51 з 67 територіальних управлінь розташовані на острові.

• Південний острів Нової Зеландії

• «Австралия и Океания. Антарктида» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1981, стр. 231—266 (рос.)
• Большой атлас мира, издание четвёртое, The Reader's Digest World Atlas, 2007, ISBN 978-5-89355-169-3, стр. 76-77 (рос.)
• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

• North Island (ISLAND, NEW ZEALAND) / «Encyclopaedia Britannica» (англ.)