Підберезник

Підбере́зник[11] (Boletus scaber Bull. ех Fr. Leccinum scabrum (Bull. ex Fr.) S. F. Gray, Krombholzia scabra (Bull.) Karst.) — вид грибів з родини болетових (Boletaceae). Місцеві назви — березник, березовик, бабка темна, козарик.

?
Підберезник

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Родина: Болетові (Boletaceae)
Рід: Красноголовець (Leccinum)
Вид: Підберезник
Leccinum scabrum
(Bull.) Gray (1821)
Синоніми
Boletus scaber [1]

Krombholzia scabra [2] Gyroporus scaber [3] Ceriomyces scaber [4] Krombholziella scabra [5] Trachypus scaber [6] Leccinum roseofractum [7] Leccinum subcinnamomeum [8] Boletus avellaneus [9] Leccinum rigidipes [10]

Посилання
Вікісховище: Leccinum scabrum
EOL: 6669889
NCBI: 121051
MB: 100712
IF: 100712

Будова

Підберезовик (Білорусь).

Шапка (3) 5-12 (15-20) см у діаметрі, напівсферична, потім опукло-розпростерта з тупим краєм, сірувато-коричнювата, рудувато-оливкувато-коричнева, іноді темно-коричнева, колір шапки дуже мінливий, різних відтінків, гола, зрідка тонкоповстиста, суха. Шкірка не знімається. Пори білуваті, згодом сіруваті, оливкуваті, дрібні, округлі. Спори (8)11-21 Х 4-7 (8) мкм. Ніжка 4-15(20) Х 0,5-3 см, щільна, білувата, темно-волокнисто-луската. М'якуш білий, при розрізуванні на повітрі колір не змінюється або трохи рожевів, з приємним запахом і смаком.

Поширення та середовище існування

В Україні поширений на Поліссі, в Лісостепу та на Закарпатті. Росте переважно в березових і мішаних (з березою) лісах. Збирають у травні — жовтні.

Практичне використання

Добрий їстівний гриб. Заготовляють на Поліссі. Використовують свіжим, про запас сушать, маринують, солять.

Склад підберезовика у відсотках[12]
Частина
гриба
Свіжі гриби Склад сухої речовини
ВодаСуха
речовина
БілкиЖириМанітолЦукорКлітковинаЕкстрактивні
речовини
Зола
Ніжка 88,6911,3129,873,519,852,4642,354,767,20
Шапинка 84,0315,9744,999,9012,753,2820,563,389,14

Див. також

Примітки

  1. Bull., Herbier de la France 3: t. 132 (1783)
  2. (Bull.) P. Karst., Revue Mycologique Toulouse 3 (9): 17 (1881)
  3. (Bull.) Quél., Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium 0: 162 (1886)
  4. (Bull.) Murrill, Mycologia 1 (4): 146 (1909)
  5. (Bull.) Maire, Publicacions del Instituto Botánico Barcelona 3 (4): 46 (1937)
  6. (Bull.) Romagn., Rev. Mycol. (Paris): 141 (1939)
  7. Watling, Notes from the Royal Botanical Garden Edinburgh 28 (3): 313 (1968)
  8. Pilát & Dermek, Ziva: 85 (1969)
  9. J. Blum, Bulletin de la Société Mycologique de France 85 (4): 560 (1970)
  10. P.D. Orton, Transactions of the British Mycological Society 91 (4): 560 (1988)
  11. Підберезник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  12. Фотинюк Ф. І. Гриби, 1961, с. 31.

Джерела

  • Leccinum scabrum // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. URL
  •  Gray, S.F. 1821. A natural arrangement of British plants. 1:1-824 
  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 90—91.
  • Фотинюк, Фелікс Іванович. Гриби. — Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1961. — 184 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.