Підводні човни типу «Рубі»

Після створення стратегічних ракетоносців типу «Редутабль» у Франції почалися роботи зі створення першого покоління багатоцільових атомних підводних човнів. Ескізна стадія проєкту була завершена до 1972 року, а в 1973 році уряд Франції ухвалив рішення про будівництво серії підводних човнів із цього проєкту. Човни отримали імена дорогоцінних каменів.

Сума контракту на побудову 6 одиниць становила $ 2 100 000 000, що лише ненабагато перевершує вартість одного американського ПЧА типу «Сівульф-2», таким чином французькі ПЧА вийшли одними з найдешевших у світі. Головний човен проєкту був закладений 11 грудня 1976 року під назвою «Provence» «Прованс»), пізніше він був перейменований на «Rubis» Рюбі, (рубін). У 1979 році «Рубі» був спущений на воду. Відбулася закладення другого човна проєкту після добудови і випробування першого човна «Рубі», котрий показав себе шумнішим, ніж очікувалося, тому була розпочата програма «Аметист», назва якої розшифровується AME — lioration, T — actique, Hy — drodynamique, S — ilence, T — ransmission, E — coute і перекладається як «поліпшення, тактика, гідродинаміка, тиша, поширення, акустика». Відповідно до цієї програми, п'ятий човен проєкту, за випадковим збігом[1] названий «Amethyste» був побудований за зміненим проєктом. «Аметист» став на 1,5 метра довше за попередника, отримав носову частину зміненої форми, в якій розмістилася сферична антена гідроакустичної станції, буксировану антену. Рубка стала більш обтічної форми, ширше застосування звукоізолюючих матеріалів, електроніка човна була оновлена у порівнянні з попередниками. З аналогічними доробками був побудований і шостий човен, «Perle», а після того, як доробки були визнані успішними, відповідно до проєкту «Аметист» переобладнали й інші чотири човни проєкту. Разом із цими доробками було змінено і призначення субмарин. Якщо спочатку вони призначалися для боротьби з надводними кораблями, то тепер «Рюбі» стали позиціонуватися як протичовнові кораблі.

Проєкт «Рубі» багато в чому схожий на дизель-електричні ПЧ типу «Агоста»: на їхній базі спроєктована конструкція корпусу, системи озброєння, управління та акустики. Повна водотоннажність становила 2670 тонн, таким чином човни типу «Рюбі» стали найменшими бойовими АПЧ у світі. До модифікації надводна водотоннажність кораблів становила 2388 тонн, після переобладнання за проєктом «Аметист» вона зросла до 2410 тонн.

схема проєкту

Корпус має змішану конструкцію: на більшій частині довжини човен однокорпусний, тільки в районах торпедного та електромеханічного відсіків — двокорпусний. Поперечні перегородки розділяють внутрішній простір човна на п'ять відсіків:

1. Торпедний відсік, стелажі для боєкомплекту.
2. Центральний пост, управління рухом, навігація, житлові приміщення, акумуляторні батареї та допоміжне обладнання.
3. Ядерний реактор, паровиробляюча установка.
4. Турбогенераторний.
5. Електромеханічний. Горизонтальні рулі змонтовані на зміщеній до носового краю рубці. Всередині неї розміщуються шахти перископів, антени радіолокації і радіозв'язку.

Висувні пристрої на «Casabianca»

Навігаційний пост

Незважаючи на порівняно невеликі розміри, екіпаж човна розміщений із комфортом. Кожен член екіпажу має власне ліжко. Відокремлена від кубриків їдальня використовується як приміщення для колективного відпочинку та спілкування. Потужна опріснювальна установка дозволяє не лімітувати витрату води. Кожен човен має два штатні екіпажі, «Червоний» і «Синій», які по черзі несуть бойове чергування.

Невеликі розміри човна зумовили створення реактора зменшеної потужності, що дозволило використовувати природну циркуляцію теплоносія першого контуру майже на всіх режимах роботи. Таким чином, була підвищена надійність енергетичної установки, а відсутність шуму насосів сприятливо позначилося на акустичній скритності човна. Один реактор моделі CAS 48MW забезпечує теплову потужність у 48 мегават. Два турбогенератори перетворюють теплову енергію в електричну. Для живлення загальночовнової мережі використовується змінний струм, а гребний електродвигун працює від постійного струму. Резервна система складається з допоміжного електродвигуна, який може живитися від акумуляторних батарей або допоміжного дизель-генератора. В рух човен приводиться одним багатолопатевим малошумним гребним гвинтом збільшеного діаметра.

Усі шість побудованих човнів типу входять до складу ВМС Франції і базуються в Тулоні.

Підводні човни типу регулярно виходять в автономні походи в Атлантичний океан. Стандартна тривалість походу становить 45 діб, за необхідності автономність зростає до 60 діб. Після повернення на базу човни проходять тритижневий міжпохідний період обслуговування й ремонту і знову виходять у похід.

Усі човни типу перебувають у складі ВМС Франції

Спочатку планувалося будівництво восьми кораблів, проте у зв'язку з нестачею фінансів будівництво двох кораблів (Diamant S607 і Turquoise S608) було скасовано.

• Підводний човен
• Теорія підводного човна
• Підводні човни атомні за типами і країнами
• Дизельні підводні човни (за типами і країнами)

• А. Е. Тарас Атомный подводный флот 1955—2005. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 216 с. — ISBN 985-13-8436-4
• Chris Chant: Moderne Unterseeboote Technik-Taktik-Bewaffnung, Motorbuchverlag, Stuttgart, 1. Auflage 2005, ISBN 3-7276-7150-5
• Robert Hutchinson: KAMPF UNTER WASSER — Unterseeboote von 1776 bis heute, Motorbuchverlag, Stuttgart, 1. Auflage 2006, ISBN 3-613-02585-X
• Werner Globke(Hrsg.): Weyers Flottentaschenbuch / Warships of the World — Fleet Handbook, Bernard & Graefe Verlag, Bonn, 66. Jahrgang 2005—2007, ISBN 3-7637-4517-3

• Типы подводных лодок ВМС Франции
• Шунков В.Н. Многоцелевые атомные подводные лодки типа Rubis. Справочник «Подводные лодки». www.warships.ru. Архів оригіналу за 19 травня 2012. Процитовано 4 августа 2008.
• Пупко Андрей (1998-2003). Серия Rubis. Энциклопедия кораблей. ship.bsu.by. Архів оригіналу за 6 лютого 2008. Процитовано 4 августа 2008.
• Rubis-Klasse bei naval-technology.com (engl.)