Підводні човни типу «Санта-Крус»

	ТР-1700 підводний човен ARA Santa Cruz (S-41) у військово-морській базі Мар-дель-плата
Проєкт
Будівники:	Компанії Thyssen Nordseewerke, Емден, Німеччина
Оператори:	Військово-морські сили Аргентини
Попередник:
У експлуатації:	З 1984 до сьогодні
Заплановано:	6
Побудовано:	2
Скасовано:	2
Активні:	1
На консервації:	2
Втрачено:	1
Основні характеристики
Тип:	Підводний човен
Водотоннажність:	2116 тонн (Надводна); 2264 тонн (Підводна);
Довжина:	66 метрів (216 футів 6 дюймів)
Ширина:	7,3 метра (23 фути 11 дюймів)
Осадка:	6,5 метра (21 фут 4 дюйми)
Двигуни:	4 дизелі MTU 16V 625,; 4 генератори,; 1 електродвигун Siemens - 6720 к.с. ; 1 вал;
Швидкість:	15 вузлів (28 км/год; 17 миль/год) надводна; 25 вузлів (46 км/год; 29 миль/год) підводна;
Дальність; плавання:	12000 морських миль (22000 км; 14000 миль) при 8 вузлах (15 км/год; 9,2 миль/год)
Автономність:	30 днів
Максимальна; глибина:	300 м (980 футів)
Екіпаж:	26
Навігаційне та; радіолокаційне обладнання:	радар Томпсон ФГО Каліпсо; Сонар Атлас Електронік ХСС 3/4, Томпсон Синтра DUUX-5;
Озброєння:	6 × 533 мм (21 дюйм) носові торпедні апарати; 22 торпеди;

Підводні човни типу «Санта-Крус» (ісп. Santa Cruz) — серія підводних човнів ВМС Аргентини, також відома як тип TR-1700.

Представники цього типу — найбільші підводні човни, побудовані у Німеччині з часів Другої світової війни, і одні з найшвидших дизельно-електричних субмарин у світі.

Історія проєкту

Спочатку, за планом від 30 листопада 1977 року передбачалося виробництво шести підводних човнів. Два ТР-1700 побудовані в Німеччині компанією Thyssen Nordseewerke, два в Аргентині компанією Astillero Ministro Manuel Domecq García, і два невеликих ТР-1400 також побудовані в Аргентині. Фактично, через фінансові проблем Аргентини були побудовані тільки німецькі підводні човни, поставлені в 1984—1985 рр.

Конструкція

Підводний човен був розроблений компанією Thyssen і його функції включають в себе високу підводну швидкість, автономність плавання (для дизельного підводного човна), і живучість. Чотири МТУ дизелі, чотири генератори, і електричний двигун від Siemens можуть розігнати його до швидкості 25 вузлів (46 км/год; 29 миль/год).[1]На кожному човні встановлено вісім 120-елементних батарей. Глибина занурення човнів 300 метрів. Нормальна автономність цих човнів становить 30 днів з розширеним діапазоном до 70 днів. Для здійснення спецоперацій субмарина може прийняти глибоководний рятувальний апарат Deep-submergence rescue vehicle. Озброєння включає шість носових 533 мм торпедних апаратів для 22 керованих по проводам торпед SST-4, або Мк 37, або 34 міни. Автоматика човнів перезаряджає торпедні апарати за 50 секунд.

Тіссен запропонував TR1700A для австралійської програми Collins-class submarine.[2] У запропонованому проекті корпус був на шість метрів довший і на пів метра ширше, ніж у TR1700s, побудованих для Аргентини. Він програв типу 471 компанії Kockums.

Служба

Перші два підводні човни були побудовані за графіком в 1984-85. Будівництво інших чотирьох було припинено через аргентинську економічну кризу 1980-х років. У 1996 р. роботи над ARA Santa Fe повністю припинилися на 70 % (або 52 %) до завершення, а ARA Santiago del Estero був готовий тільки на 30 %. Після невдалої спроби продажу човнів Тайваню, вони були розібрані і, разом з деталями п'ятої та шостої субмарин, використовуються як постачальники запасних частин для двох перших підводних човнів.

У 1999-2001-х рр. «Санта-Крус» пройшла капітальний ремонт і модернізацію на верфі Arsenal de Marinha Rio de Janeiro (AMRJ, Бразилія)., яка полягала в заміні двигунів, акумуляторів, гідроакустичного і радіолокаційного обладнання «Сан-Хуан» пройшов аналогічну модернізацію на верфі Astillero Domecq García 2007.[3]

У вересні 2010 року Міністерство оборони Аргентини, в особі Артуро Пурічеллі, заявило про можливу добудову «Санта-Фе» (S-43). Рішення повинно бути прийнято після завершення модернізації «Сан-Хуана». У добудові передбачається участь співробітників INVAP і CNEA, які досліджують можливе застосування в якості силової установки ядерного реактора CAREM національної розробки. Передбачувана вартість завершення «Санта-Фе» оцінюється в 60 мільйонів доларів США.[4][5]

17 листопада 2017 року, Ара Сан-Хуан був оголошений зниклим безвісти; повідомлення про пожежу є необґрунтованими та заперечуються аргентинським флотом.[6] .[7]

Човни в класі

Корабель	Бортовий номер	Верф	Введення в експлуатацію	Статус
ARA Santa Cruz	S-41	Компанії Thyssen Nordseewerke	18 жовтня 1984 року	На озброєнні аргентинського військово-морського флоту
ARA San Juan	S-42	Компанії Thyssen Nordseewerke	19 листопада 1985 року	Раніше на озброєнні аргентинського Військово-Морського Флоту. Підтверджені втрати 23 листопада 2017.
ARA - Santa Fe	S-43	Астильеро Домек Гарсія	Будівництво призупинено — 70 % (або 52 %) завершено.[8]
ARA Santiago del Estero	S-44	Астильеро Домек Гарсія	Будівництво призупинено — 30 % завершено
(немає)	S-45	Астильеро Домек Гарсія	Будівництво призупинено.[9] Компоненти розібрані на запчастини.
(немає)	S-46	Астильеро Домек Гарсія	Будівництво призупинено. Компоненти розібрані на запчастини.

Галерея

ARA San Juan аргентинського військово-морського флоту у 2007 році
Підводні човни ARA Santa Cruz (S-41) і ARA San Juan (S-42) аргентинського військово-морського флоту

Див. також

Підводні човни типу «Дольфін»
Підводні човни типу 209
Підводні човни типу 214
Підводні човни типу «Ула»

Примітки

Watts, Anthony (March 2002). Jane's Underwater Warfare Systems, 2002-2003. Jane's Information Group. с. 629. ISBN 0-7106-2451-4.
Woolner, Derek (18 вересня 2001). Procuring Change: How Kockums was Selected for the Collins Class Submarine. Canberra: Department of the Parliamentary Library. с. 34.
The hull of the S-42 ARA San Juan again soldier
Por primera vez en la historia se construirán en nuestro país submarinos para la Armada. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 26 листопада 2017.
<«Argentina estudia construir submarino nuclear en astilleros propios» — FuerzasAeronavales website — article by Sergio Garcia Pedroche, 28/09/2010 Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine. (accessed 2016-07-16)
Goñi, Uki (17 листопада 2017). Argentina's navy searches for missing submarine with 44 crew on board. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 17 листопада 2017.
La Armada Argentina asegura que, a pesar de la explosión, continuará buscando el submarino San Juan — «diariodenautica.com» Архівовано 26 листопада 2017 у Wayback Machine. Шаблон:Es (accessed 2017-11-23)
Congreso Nacional: del submarino ARA Santa Fe, el cual se encuentra al 70 % de su construcción
Wertheim, Eric (2002). Naval Institute Guide to Combat Fleets of the World: Their Ships, Aircraft, and Systems. US Naval Institute Press. с. 1124. ISBN 1-59114-955-X.

Бібліографія

Conway's All the World's Fighting Ships 1947—1995

Посилання

Amendolara Bourdette, Ignacio (2005). Guia de los buques de la Armada Argentina 2005-2006 (Spanish, English). Buenos Aires, Argentina. ISBN 987-43-9400-5. Процитовано 13 вересня 2014.

Sergio Garcia Pedroche (23 липня 2010). Retomarían Proyecto de Submarino de Propulsión Nuclear. FuerzasAeronavales.com (Spanish). Fuerzas Aeronavales. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 16 липня 2016.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[janesunderwater-1] Watts, Anthony (March 2002). Jane's Underwater Warfare Systems, 2002-2003. Jane's Information Group. с. 629. ISBN 0-7106-2451-4.

[woolnerprocuring-2] Woolner, Derek (18 вересня 2001). Procuring Change: How Kockums was Selected for the Collins Class Submarine. Canberra: Department of the Parliamentary Library. с. 34.

[3] The hull of the S-42 ARA San Juan again soldier

[4] Por primera vez en la historia se construirán en nuestro país submarinos para la Armada. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 26 листопада 2017.

[5] <«Argentina estudia construir submarino nuclear en astilleros propios» — FuerzasAeronavales website — article by Sergio Garcia Pedroche, 28/09/2010 Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine. (accessed 2016-07-16)

[6] Goñi, Uki (17 листопада 2017). Argentina's navy searches for missing submarine with 44 crew on board. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 17 листопада 2017.

[7] La Armada Argentina asegura que, a pesar de la explosión, continuará buscando el submarino San Juan — «diariodenautica.com» Архівовано 26 листопада 2017 у Wayback Machine. Шаблон:Es (accessed 2017-11-23)

[8] Congreso Nacional: del submarino ARA Santa Fe, el cual se encuentra al 70 % de su construcción

[navalinstitute-9] Wertheim, Eric (2002). Naval Institute Guide to Combat Fleets of the World: Their Ships, Aircraft, and Systems. US Naval Institute Press. с. 1124. ISBN 1-59114-955-X.