Підгайний Семен Олександрович

Семе́н Олекса́ндрович Підга́йний (нар.17 квітня 1907, Новомінська, Кубань пом.14 листопада 1965, Торонто, Канада) — український учений історик, археограф, автор спогадів про українську інтелігенцію на Соловецьких островах, член-основоположник УРДП, 1948 року — перший з черги державний секретар реорганізованого ДЦ УНР.

Підгайний Семен Олександрович
Народився 17 квітня 1907(1907-04-17)
Новомінська, Канівський район
Помер 14 листопада 1965(1965-11-14) (58 років)
Торонто, Канада
Поховання
 : 
Країна  Російська імперія
 Кубанська Народна Республіка
 СРСР
 Канада
Діяльність журналіст
Галузь історія
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Пам'ятник на могилі Семена Підгайного в Торонто на цвинтарі «Проспект»

Біографія

Народився у станиці Новомінській Єйського повіту Кубанської області у козачій сім'ї. Під час боротьби козаків Кубані з більшовиками втратив родину.

1924 року виїхав у Київ, де вступив до Київського інституту народної освіти (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Після закінчення інституту працював науковим співробітником Музею Слобідської України у Харкові (тепер Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова) і викладав історію України у Харківському інституті народної освіти (тепер Харківський національний університет). У 19331940 роках був на засланні у Соловецькому таборі особливого призначення. Автор книжок про Соловецьку каторгу «Українська інтелігенція на Соловках» та «Недостріляні».

1940 року повернувся в Україну, жив у місті Ізюм. Під час Другої світової війни певний час був членом управи Харкова і начальником одного з його районів.[1]

З 1943 року на еміграції, з 1949 року у Канаді.[2] За ініціативою Підгайного у Торонто 1950 року засновано Союз українців жертв російського комуністичного терору. До 1955 року очолював Світову федерацію політв'язнів, редактор «Білої книги про чорні діла Сталіна», журналіст, публіцист. Редагував журнал англійською мовою «The New Review: A Journal of East-European History».

Помер у Торонто, Канада, похований на цвинтарі «Проспект».

Твори

  • Підгайний С. Українська інтелігенція на Соловках. — Б.м: — Прометей, 1947. — 93 с.
  • Підгайний С. Недостріляні. (у двох частинах: ч.1ч.2)  — Б.м., в-во «Україна» — 1949.
  • Pidhainy S. Islands of death. — Burns & MacEachern, Toronto, 1953, 240 pages.
  • Pidhainy, S. O. (editor-in-chief) The Black Deeds of the Kremlin: A White Book, translated by Alexander Orletsky, Ukrainian Association of Victims of Russian Communist Terror, Toronto, Ont., 1953—1955 OCLC 558528829

Перевидання:

Див. також

Примітки

  1. Оглоблин О. Українська історіографія. 1917—1956 / Пер. з англ. — К., 2003. — 253 с.
  2. Сергій Білокінь. Биківня і Вінниця в історіографії терору. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 9 грудня 2012.

Посилання

Джерела та література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.