Підканцлер коронний
Підканцлер коронний — вищий урядовець Королівства Польського і Речі Посполитої, один із керівників державної канцелярії; заступник канцлера коронного. Історичним попередником уряду коронного підканцлера був уряд протонотаріуса, який у 13 столітті очолював канцелярію монарха. З часом фактичний керівник апарату королівської канцелярії набув значення загальнодержавного урядовця. Після 1320 року він титулувався підканцлером двору або короля, пізніше — підканцлером Польського королівства; Підканцлер коронний, на відміну від коронного канцлера, засвідчував акти не великою, а малою печаткою (обидві печатки мали однакову юридичну силу). Водночас межі компетенції коронного підканцлера і коронного канцлера не були чітко розмежованими. Коронний підканцлер вів дипломатичну кореспонденцію, готував королівські привілеї, пожалування та інші документи. Він входив до сенату. Із початком 16 століття його обов'язком стала перевірка на відповідність актів, що виходили з канцелярії. Коронний підканцлер наглядав за веденням коронною канцелярією підканцлерських книг, які входили до так званої Коронної метрики. Мав також певну судову компетенцію (міг головувати на асесорському суді).
Список коронних підканцлерів
- Jan z Buska (1360–1364)
- Янко із Чарнкова (1366–1371)
- Zawisza Kurozwęcki (1371–1373)
- Klemens Moskarzewski (1399)
- Миколай Тромба (1403–1412)
- Dunin ze Skrzyńska (1412–1418)
- Jan Szafraniec (1419–1423)
- Stanisław Ciołek (1423–1429)
- Władysław Oporowski (1429–1433)
- Wincenty Kot (1433–1437)
- Grzegorz Lubrański (1437–1454)
- Tomasz Strzępiński (1454–1460)
- Jan Lutkowic z Brzezia (1460–1473)
- Zbigniew Oleśnicki (1473–1476)
- Stanisław Kurozwęcki (1476–1479)
- Andrzej Oporowski (1479–1483)
- Wojciech Żychliński (1483–1497)
- Wincenty Przerębski (1497–1499)
- Maciej Drzewicki (1501–1511)
- Krzysztof Szydłowiecki (1511–1515)
- Петро Томіцький (1524–1539)
- Samuel Maciejowski (1539–1549)
- Ян Оцеський (1549–1556)
- Jan Przerębski (1556–1559)
- Piotr Myszkowski (1559)
- Filip Padniewski (1559–1562)
- Franciszek Krasiński (1569–1574)
- Пйотр Дунін-Вольський (1574–1576)
- Ян Замойський (1576–1578)
- Jan Borukowski (1578–1585)
- Wojciech Baranowski (1585–1598)
- Пйотр Тиліцький (1598–1604)
- Jan Tarnowski (1604–1605)
- Мацей Пстроконський (1605–1606)
- Stanisław Miński (1606–1607)
- Лаврентій Гембицький (1607–1609)
- Фелікс Криський (1609–1613)
- Генрик Фірлей (1613–1618)
- Анджей Ліпський (1618–1620)
- Вацлав Лещинський (1620–1625)
- Станіслав Лубенський (1626–1627)
- Якуб Задзик (1627–1628)
- Томаш Замойський (1628–1635)
- Петро Гембицький (1635–1638)
- Єжи Оссолінський (1639–1643)
- Андрій Лещинський (архієпископ) (1645–1650)
- Hieronim Radziejowski (1650–1652)
- Andrzej Trzebicki (1652)
- Стефан Корицінський (1652–1658)
- Богуслав Лещинський (1658)
- Миколай Пражмовський (1658)
- Ян Лещинський (1661–1666)
- Andrzej Olszowski (1666–1675)
- Ян Стефан Виджга (1675–1677)
- Ян Вельопольський (1677–1678)
- Jan Małachowski (1678–1681)
- Jan Krzysztof Gniński (1681–1685)
- Michał Stefan Radziejowski (1685–1689)
- Karol Tarło (1689–1703)
- Ян Шембек (1703–1711)
- Jan Kazimierz de Alten Bokum (1712–1724)
- Jan Aleksander Lipski (1724–1735)
- Ян Малаховський (1735–1746)
- Michał Wodzicki (1746-1763)
- Анджей Миколай Млодзейовський (1764–1767)
- Йоганн-Андреас фон дер Борх (1767–1780)
- Яцек Малаховський (1780–1786)
- Maciej Garnysz (1786–1791)
- Гуго Коллонтай (1791–1794)
- Wojciech Skarszewski (1794–1795)
Джерела та література
- П. М. Сас. Підканцлер коронний // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 236. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.