Стефан Корицінський
Сте́фан Кориці́нський (пол. Stefan Koryciński; 1617—4 липня 1658) — військовик, урядник і державний діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Корицінських гербу Топор. Великий канцлер коронний (1653–1658)[1], сенатор. Великий підканцлер коронний (4 лютого 1652–1656), стольник краківський (1643–1652). Каштелян освенцимський (1647–1658). Староста вольбромський, ойцувський, варшавський, рабштинський і ковальський.
| Стефан Корицінський | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1653 — 1658 | ||
| Попередник: | Андрій Лещинський | |
| Наступник: | Миколай Пражмовський | |
| Народження: |
1617 невідомо | |
| Смерть: |
4 липня 1658 Піскова Скала, Польща | |
| Національність: | поляк | |
| Країна: | Річ Посполита | |
| Релігія: | католик | |
| Освіта: | Ягеллонський університет і Старий Левенський університет | |
| Рід: | Корицінські | |
| Батько: | Q96480335? | |
Біографія
Навчався в університетах Кракова (з 1628), Левена й Амстердаму (з 1633). 19 лютого 1639 року одружився із Анною Петронелою Гембицькою — небогою єпископа Петра Гембицького, що став його покровителем. У 1641, 1645, 1646, 1648, 1649 і 1652 роках був послом на сейм від Краківського воєводства. 1648 року підтримав на королівський престол кандидатуру Яна ІІ Казимира. Брав учась у придушенні козацького повстання Хмельницького, командував приватним відділом у битві під Берестечком (1651). 1653 року в обозі під Жванцем приймав присягу від кримських татар хана Ісляма ІІІ Герая на вірність Речі Посполитій. Під час Північної війни зі шведами супроводжував короля Яна ІІ Казимира до Сілезії. З 1 березня 1656 року керував Львівським королівським монетним двором. В червні 1656 року як один із королевських комісарів приймав капітуляцію шведів у Варшаві. Виступав проти союзу з Московією, намагвся зірвати підписання Віленського перемир'я. Помер у Пісковій Скалі, Польща.
Примітки
- Z dziejów i tradycji Srebrnego Wieku: studia i materiały / pod red. Jerzego Pietrzaka. — Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 1990. — S. 24.
Джерела
- Koryciński Stefan (ok. 1617—1658) kanclerz wielki koronny // Polski Słownik Biograficzny. — T. XIV. — S. 131. (пол.)