Пікуй

Піку́й — найвища вершина Вододільного, або Верховинського хребта, що є продовженням пасма західних Бескидів. Розташована на межі Львівської та Закарпатської областей; найвища точка Львівської області.

Пікуй
Вигляд на вершину
Вигляд на вершину

48°49′46″ пн. ш. 23°00′03″ сх. д.
Країна  Україна
Регіон Львівська область
Розташування Закарпатська область,
Львівська область
Система Верховинський Вододільний хребет (Українські Карпати)
Тип гора
Висота 1408,3 м (за іншими даними — 1405 м)
Висота відносна 613 м
Маршрут із села Либохора
Ідентифікатори і посилання
peakbagger.com 43891
GeoNames 697240
Пікуй
Пікуй (Закарпатська область)
 Пікуй у Вікісховищі

Висота гори — 1408,3 м (за іншими даними — 1405 м). Поверхня конусоподібна, асиметрична: південно-західний схил крутий, північно-східний та північний — пологіший. Гора складається з флішу. Схили вкриті буковим і ялицевим лісом.

Завдяки значній відносній висоті для вершини Пікуя характерна наявність субальпійського поясу рослинності, верхня межа лісу тут проходить на висоті 1200—1250 м н.р.м. Це дає змогу туристам на короткому відрізку маршруту ознайомитися з ландшафтами та своєрідною флорою (на вершині зростають рідкісні види рослин). Вершина оздоблена мальовничими скелями та стрімкими урвищами — невеликими куестами. З гори Пікуй можна побачити краєвиди, які за своєю протяжністю перевищують види з будь-якої іншої вершини Вододільного хребта.

На північно-східних схилах гори бере початок потік Онілова, правий доплив річки Гуснянки.

Дістатися до гори Пікуй можна різними способами. Польські туристи зазвичай прямують зі Львова електричкою до станції Сянки. Можна й автобусом доїхати до села Кривка, Біласовиці або до Гусного. Та найкраще добиратися до Либохори. Тут працівники місцевого лісового господарства гостинно зустрінуть і за певну плату довезуть до перевалу «Руська Путь», що на висоті близько 1200 м н. р. м. Від Либохори до перевалу шлях недовгий — трохи більш ніж 3 км, однак стрімкий. З перевалу до вершини гори — 8 км, підніматися пішки втоптаною віками стежкою.

Цікаві факти

  • «Руська Путь» торговий шлях доби неоліту, тобто він існував іще за дві тисячі років до нашої ери. Починався на Балканах, пролягав по Дунаю, далі вздовж Тиси піднімався в гори. На цьому перевалі й досі є хрест із написом «Руська путь». А вздовж хребта донедавна височіли прикордонні стовпи — тут була межа між довоєнною Польщею й Угорщиною.
  • З північного заходу до вершини примикає Буковецька полонина, з півночі ландшафтний заказник «Пікуй», з півдня і сходу ботанічний заказник «Пікуй».
  • Бойки, що живуть під Пікуєм у селі Біласовиця, вміють робити «їдкий» сир. Його виготовляють лише тут, а молоко беруть від спеціальної породи корів. Їх розводять у поселенні Кошти, що в селі Либохора. У цих тварин дуже великі роги. Місцеві мешканці досі зрізають ті роги та виграють на них неповторні мелодії. А з молока цих особливих корів роблять дуже солону бринзу, яку й назвали «їдким» сиром. Їсти його як самостійну страву неможливо, зате він є прекрасною приправою із запеченою несоленою картоплею і не тільки.
  • На вершині гори розташований кам'яний чотириметровий, чотирикутний стовп-обеліск, споруджений на честь першого президента Чехословаччини Томаша Масарика. Його поставили в 1935 році мешканці села Гусного, яке до війни разом з усім Закарпаттям входило до складу Чехословаччини.

Світлини

Стовп-обеліск на вершині гори
Стовп-обеліск на вершині гори 
Вид на гору Пікуй з села Біласовиці
Вид на гору Пікуй з села Біласовиці 
Вид на Вододільний хребет із вершини Пікуя
Вид на Вододільний хребет із вершини Пікуя 
Засніжена вершина Пікуя
Засніжена вершина Пікуя 

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.