Пількевич Семен Данилович

Семе́н Дани́лович Пільке́вич (18 вересня 1897, c. Гришківка, нині — Радомишльського району Житомирської області — 14 березня 1975, Київ) — історик-архівіст, педагог, організатор архівної справи в Україні, начальник Архівного управління при Раді Міністрів УРСР в 1948—1969 роках, один з ініціаторів створення та член редколегії багатотомного видання «Історія міст і сіл Української РСР».

Пількевич Семен Данилович
Народився 18 вересня 1897(1897-09-18)
c. Гришківка Радомишльського району Житомирської області
Помер 14 березня 1975(1975-03-14) (77 років)
Київ
Національність українець
Діяльність Архівна справа
Відомий завдяки організатор архівної справи в Україні
Alma mater Київський інститут народної освіти (1927-1932)
Посада начальник Архівного управління при Раді Міністрів УРСР
Наступник Мітюков Олександр Георгійович

Біографія

Семен Данилович Пількевич народився 18 вересня 1897 в селі Гришківка (нині Радомишльський район Житомирської області).

У 1920—1924 роках навчався в Житомирському педагогічному технікумі, після закінчення якого працював учителем Баришівської семирічної школи.

У 1926—1927 роках працював інспектором райвно Олевського району і вчителем історії в Олевській семирічній школі.

У 1927 року був призначений завідувачем райвно Базарського району Житомирської області.

У 1927—1931 роках навчався у Київському інституті народної освіти (нині — Київський національний університет імені Тараса Шевченка), після закінчення якого працював асистентом на кафедрі історії народів СРСР. За сумісництвом завідував навчальною частиною Київської радпартшколи. У 1932—1934 роках навчався в аспірантурі при Архівному управлінні НКВС УСРР.

У 1932—1940 роках проживав у гуртожитку на вулиці Володимирській, 22, де раніше була лікарня Києво-Софійського духовного училища[1].

У 1932—1937 роках працював директором Київського обласного історичного архіву.

З 1938 року — декан і старший викладач історичного факультету Київського педагогічного інституту, а за сумісництвом у 1938–1941 роках був директором середньої школи № 77 (нині Кловський ліцей[2]).

З перших днів війни — на фронті. У 1941—1942 був лектором та агітатором у діючій армії. Брав участь в боях під Москвою та Сталінградом, де був поранений. З 1943 — у розпорядженні 8-ї повітряної армії, що діяла у складі Четвертого Українського фронту, воював в Чехословаччині.

Після війни Семен Данилович повертається до Києва, де очолює архівні установи: 1945–1946 — директор Державного архіву Київської області, 1946–1948 — начальник архівного відділу Управління МВС по Київській області. У 1949 році Президією Академії наук УРСР був затверджений членом вченої ради Комісії АН УРСР «по історії Великої Вітчизняної війни на Україні»[3].

У жовтні 1948 його призначили начальником Архівного управління МВС УРСР, а згодом Архівного управління при Раді Міністрів УРСР, де він працював до виходу на пенсію 8 жовтня 1969 року. Серед його заслуг виділяють турботу про забезпечення архівів України приміщеннями. У 1968–1969 було завершено будівництво комплексу центральних архівів України в Києві, обласних державних архівів у Донецьку, Черкасах та Сумах, розпочато будівництво архівів у інших містах України. Семен Данилович був одним з ініціаторів створення та членом редколегії багатотомного видання «Історія міст і сіл Української РСР». Як історик, досліджував історію селянських рухів в Лівобережній Україні у 2-й половині 18 століття, історію архівної справи в радянській Україні.[1]

Помер у Києві 14 березня 1975 року.

Праці
  • Архивное дело в Германской демократической республике // НИБ. — 1957. — № 1. — С. 82—87.
  • Архивное дело в Югославии // Там же. — 1957. — № 3. — С. 75—80.
  • Міжнародна конференція Круглого столу // НІБ. — 1958. — № 2. — С. 55—60.
  • Центральный государственный исторический архив УССР в Киеве: Путеводитель. — К., 1958. — 348 с. (чл. редкол.)
  • IV Міжнародний конгрес істориків-архівістів // НІБ. — 1960. — № 6. — С. 3—6.
  • VI Міжнародна конференція Круглого столу архівів // Там само. — 1961. — № 4. — С. 85.
  • 40 років радянського архівного будівництва на Україні // З історії архівного будівництва на Україні. — Х., 1958. — С. 3—27.
  • Суспільно-політичний рух на Україні в 1856–1864 рр.: Т. 1. — К., 1963; Т. 2. — К., 1964.
  • Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. — К., 1963.
  • Тарас Шевченко: Док. і матеріали: 1864–1963 – К., 1963
  • Основні завдання архівів як наукових установ // НІБ. — 1963. — № 2. — С. 3—7.
  • Документы об освободительной войне украинского народа 1648–1654 гг.. — К., 1965.
  • Головні етапи розвитку архівної справи на Україні: 1917–1965 // Іст. джерела та їх використання. — К., 1968. — Вип. 3. — С. 5—30.
  • Архівне будівництво на Україні за роки Радянської влади // АУ. — 1968. — № 6. — С. 13—20.
  • Леся Українка: Док. і матеріали: 1871–1970. — К., 1971.

Примітки
  1. Корпус лікарні Києво-Софійського духовного училища (1902). Київ, вулиця Володимирська, 22
  2. Пількевич Семен Данилович / Музей історії Кловського ліцею № 77]
  3. Протокол № 15 засідання Президії Академії наук УРСР від 2 червня 1949 р. / Історія НАН України (1946–1950). Частина 2. Додатки. Київ — 2008. с.140. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.

Джерела та література

Посилання
  • Фотографія С. Д. Пількевича
  • Бутич І. Л. Семен Данилович Пількевич: До 70-річчя з дня народження — 1967 — № 5. — С. 51—54.
  • Бутич І. Л. Семен Данилович Пількевич: До 100-річчя від дня народження // Студії з архівної справи та документознавства. — т. 2. Київ, 1997.
  • Пількевич С. Д. / Архіви України. — 1975. — № 2.
  • Пількевич Семен Данилович
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.