Піп Іван (Чорногора)

За місцевими переказами Верховинського району Івано-Франківської області, свою назву гора дістала від скелі на вершині, яка нібито нагадувала священика. Нині скеля не існує. За іншими фольклорними джерелами, назва гори походить від вітру, який там попіває (поспівує) — через це місцеві гуцули називають гору Попіван.[3]

Є припущення, що нібито у 30-х роках ХХ ст. існував проєкт перейменування гори Піп Іван на «Розспєваний», однак не був здійснений.[4]

Водночас, на думку завідувача кафедри загального і слов'янського мовознавства Національного університету "Києво-Могилянська академія" Лучика В.В., сучасна назва — волоського походження від поширеного в Румунії топоніма popina («вершина, вища від інших; ґорган нерівний», перетворення в украіномовному середовищі на «Попіван», написання якого разом у такому разі є невипадковим. Означення Мармароський і Рахівський у паралельних складених назвах вказують на відношення гір відпо­відно до Мармароського масиву в Сх. Карпатах і до населеного пункту Рахів Закарпатської області. Водночас, інша назва гори «Чорна Гора», або «Чорногора» (остання поширюється на весь гірський масив) має прозору ети­мологію, пов’язану з темним кольором вершини та супровідним уяв­ленням про чорне як «нечисте, темне, зле», що має язичницькі витоки. [5]

Незважаючи на те, що назви Чорна Гора та Піп-Іван використовувалися одночасно, непрямими доказами того, що назва Чорна Гора почала вживатися раніше за Піп-Іван є дослідження історичних карт, проведені авторами інтернет-ресурсу "Українські Карпати". Згідно топографічних карт і інших письмових джерел, назва Чорна Гора використовується автохоним населенням і картографами, як мінімум з середини XVII століття, тоді як Піп-Іван - в основному в XIX та на початку XX століття в джерелах польського походження[6][7].

Згідно з Державним реєстром географічних назв, прийнятними є обидві назви Чорна Гора (Піп-Іван).[8]

Білий Слон, червень 2019 року

Вершина гори взимку 2012 року

Гора масивна, має пірамідальну форму, у привершинній частині — кам'яні осипища—ґреготи. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків.

Розташована в межах Карпатського національного природного парку.

Вершина на довоєнних польських картах позначена як стовп № 16. На вершині — колишня польська астрономо-метеорологічна обсерваторія. Вона відома ще під назвою "Білий слон" або "Гуцульська піраміда". Нова концепція відбудови обсерваторії і надання їй нових цілей і завдань виникла в результаті спільної ідеї Студій Східноєвропейських Досліджень Варшавського Університету і Прикарпатського Національного Університету ім. Василя Стефаника.

Цей об’єкт був представлений президентам України й Польщі в липні 2007 року. Згодом проєкт його відбудови було внесено у «Дорожню карту співробітництва України-Польщі», підписану в вересні 2009 року. Тоді ж проєкт отримав патронат Президентів Польщі і України.

Рішенням Верховинської районної ради та Івано-Франківської обласної ради обсерваторію було передано в управління Прикарпатському Національному Університету ім. В. Стефаника в Івано-Франківську. У 2011 році проєкт відбудови будівлі довоєнної обсерваторії Варшавського університету на горі Піп Іван отримав перший грант від Міністерства культури і національної спадщини РП. Згідно з цілями дотації, кошти були скеровані на здійснення оцінки технічного стану будівлі. З 2012 року на проведення будівельно-відновлювальних робіт проєкт щороку отримував фінансування. Для запобігання засніженню замуровали вікна та інші отвори приміщень, де встановили нове перекриття та підлогу. Крок за кроком демонтували зігнилу підлогу, перекриття поверхів і замість нього встановили нове, а також каркас даху. Сам дах над встановленими дерев'яними перекриттями зашили мідним листом. 7 липня 2013 року було укладено угоду про створення окремого рятувального поста на базі кількох кімнат обсерваторії. З 2017 року на постійній основі тут цілодобово функціонує Явірницьке пошуково-рятувальне відділення 4-ї спеціалізованої пошуково-рятувальної групи спеціалізованої пошуково-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України в Івано-Франківській області.

Обсерваторія матиме широке комплексне використання. Перший напрямок – для астрономічних спостережень. Другий – метеорологічні спостереження. Цілком новим напрямком є гірське рятівництво. 22 лютого 2019 року в місті Яремче підписано Грантову угоду між Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника та Міністерством інвестицій і розвитку Республіки Польщі щодо проєкту «Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру» в рамках програми ЄС транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна (PL-BU-UA) 2014-2020. Концепція запропонована Прикарпатським національним університетом полягає у створенні так званого трансформера, який об’єднає сучасний науково-дослідний центр з базою підготовки фахівців для проведення пошуково-рятувальних операцій. Партнерами Прикарпатського національного університету у цьому проєкті є Варшавський університет, з яким реалізується спільний проєкт створення Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» на горі Піп Іван, а також Управління ДСНС України в Івано-Франківській області та Бещадський гірській рятувальний відділ (м. Сянок, Республіка Польща). Сума гранту становить 1 млн 53 тис євро. Проєкт розраховано на два роки.

Інший напрямок експлуатації пов’язаний з організацією українських та міжнародних наукових досліджень: індивідуальні та групові дослідження, а також студентські практики в галузі біології, ботаніки, природокористування, геології, астрономії, географії, метеорології, кліматології, туризму тощо.

•  — по зеленому маркеру з с. Шибене через ур. Погорілець, пол. Веснарка і оз. Марічейка. Час ходьби по маршруту ~ 5 год., спуск ~ 4 год.
•  — по синьому маркеру з с. Дземброня до пол. Смотрич через г. Смотрич або г. Вухатий Камінь, далі  — по жовтому маркеру до стовпця « Сідловина», далі  — по червоному маркеру . Час ходьби по маршруту ~ 6 год., спуск ~ 5 год.
•  — по червоному маркеру з г. Дземброня. Час ходьби по маршруту ~ 2 год., спуск ~ 2 год.

• 
  Вдалині — Піп Іван, на передньому плані — гора Дземброня
• 
  Отара овець на західному схилі гори
• 
  Вигляд з гори на головний Чорногірський хребет і його північно-східні відроги
• 
  Вигляд з гори на південний захід
• 
  Руїни обсерваторії (Білий Слон) на вершині гори
• 
  Вид на вершину з хребта взимку
• 
  Обсерваторія взимку

• Астрономічна і метеорологічна обсерваторія на вершині Піп Іван
• Полонина Веснарка

• «Гуцульська піраміда» — на горі Піп Іван
• Альтернативний маршрут з Дземброні на Піп Іван
• Алла Корсунь, ДТ: Загадка гори Піп Іван
• Закарпаття Піп Іван Чорногірський
• Сходження на гору Піп Іван Чорногірський
• Піп-Іван Чорногірський (2 028 м), Чорногора
• Чорногорська таємниця Українських Карпат
• Піп Іван
• Попіванська печера